Ебнер Дженкінс
Ебнер Рональд Дженкінс (англ. Abner Ronald Jenkins), також відомий як Жук (англ. Beetle), MACH-1, MACH-2, MACH-3, MACH-IV, MACH-V, MACH-VII та MACH-X — вигаданий персонаж, супергерой, з коміксів американського видавництва Marvel Comics. Створений сценаристом Стеном Лі й художником Карлом Бурґосом, він дебютував у коміксі Strange Tales #123 (серпень 1964) як перший Жук, суперлиходій у броньованому механічному костюмі, який він розробив сам після того, як розчарувався у своїй повсякденній роботі авіамеханіка і вирішив стати на шлях злочинності. Попри те, що при першій появі він протистояв Людині-факелу та Істоті з Фантастичної четвірки,[2] у наступних коміксах він став постійним ворогом Людини-павука,[3][4] як правило, виступаючи поплічником різних злочинних організацій, що протистоять герою. Пізніше Дженкінс сформував власну злочинну організацію, відому як Зловісний синдикат.[5]
Ебнер Дженкінс | |
---|---|
Історія | |
Видавець | Marvel Comics |
Дебют | Strange Tales #123 (серпень 1964)[1] |
Автор(и) | Стен Лі (сценарист) Карл Бурґос (художник) |
Характеристики | |
Справжнє ім'я | Ебнер Рональд Дженкінс |
Позиція | зло, згодом добро |
Вид | людина |
Зріст | 180 см |
Вага | 79 кг |
Колір очей | коричневий |
Колір волосся | каштановий |
Псевдоніми | Жук, MACH-1, MACH-2, MACH-3, MACH-IV, MACH-V, MACH-VII, MACH-X |
Команди й організації | |
Громовержці | |
Вороги | |
Людина-павук |
Надалі Дженкінс відмовився від особистості Жука і приєднався до Громовержців — команди суперлиходіїв, зібраної Гельмутом Земо, які видавали себе за супергероїв, щоб отримати доступ до технологій Фантастичної четвірки або Месників, нібито загиблих під час битви з Натиском.[6][7] Дженкінс взяв псевдонім MACH-1, використовуючи модифіковану версію броні Жука, яка володіла більшою швидкістю під час польоту і була в змозі освоювати велику висоту. Громовержці дебютували в Incredible Hulk #449 (січень 1997), і, всупереч первісній прихильності до плану Земо, згодом вийшли з-під його контролю, оскільки їм подобалися слава і любов суспільства, притаманна супергероям. Дженкінс вирішив здатися владі, щоб відбути тюремний термін в обмін на надання Громовержцям недоторканності. Під час свого перебування у в'язниці, Дженкінс сприяв правоохоронним органом, внаслідок чого, після звільнення з в'язниці він почав працювати на уряд. Пізніше він влаштувався до в'язниці суворого режиму Рафт як керівник служби безпеки і знову приєднався до Громовержців, команді виправних злочинців, які намагаються заробити відстрочку від покарання, працюючи на уряд.[8]
З моменту своєї появи в коміксах, персонаж був адаптований у численних медіа, включно з анімаційними серіалами та відеоіграми.
Історія публікації
ред.Ебнер Дженкінс дебютував у ролі першого Жука в коміксі Strange Tales #123 (серпень 1964) і був створений сценаристом Стеном Лі та художником Карлом Бурґосом. Взявши особистість MACH-1, в Incredible Hulk #449 (січень 1997) він приєднався до команди суперлиходіїв, Громовержців, які маскувалися під супергероїв, щоб приховати свої справжні цілі. Проте в наступних сюжетних лініях усі члени команди, включно з Дженкінсом, розчарувалися в їхньому лідері, бароні Гельмуті Земо, і вирішили виправитися й стати справжніми героями. Після деякого часу поділу з товаришами по команді, Дженкінс повернувся як постійний член Громовержців у Thunderbolts #144. За час роботи з Громовержцями Дженкінс неодноразово покращував свою броню, що призвело до різних ітерацій, від MACH-2 до MACH-X.
Сили й здібності
ред.Ейб — висококваліфікований авіамеханік. Він чудово володіє технікою та працює з механізованою бронею. Хоча Ейб не має формальної університетської освіти, він володіє достатніми знаннями в галузі машинобудування та передових силових установок, щоб розробити багато оригінальних технологій, з яких складається його броня. Завдяки зв'язкам з Фіксером, він також знайомий з технологіями, які перевищують можливості традиційної сучасної науки. Інтелект Ейба — це те, що можна вважати нерівномірно обдарованим.
Критика
ред.- Девід Гарт із Comic Book Resources помістив Ебнера Дженкінса на 9-те місце серед «10 найкращих лиходіїв, які виправилися».[9]
Примітки
ред.- ↑ Rovin, Jeff (1987). The Encyclopedia of Super-Villains. New York: Facts on File. с. 22-23. ISBN 0-8160-1356-X.[1]
- ↑ Rovin, Jeff. The Encyclopedia of Supervillains. — New York : Facts on File, 1987. — P. 22–23. — ISBN 0-8160-1356-X.
- ↑ Cowsill, Alan. Spider-Man Chronicle: Celebrating 50 Years of Web-Slinging / Alan Cowsill, Matthew K. Manning. — DK Publishing, 2012. — P. 28. — ISBN 978-0756692360.
- ↑ Cronin, Brian (28 лютого 2022). Spidey Shrugged: How Marvel Apologized for Spider-Man's Ayn Rand Past. Comic Book Resources (англ.). Процитовано 1 червня 2023.
- ↑ Schedeen, Jesse (12 липня 2019). Amazing Spider-Man: Marvel's Sinister Syndicate Gets a New Lineup. IGN (англ.). Процитовано 1 червня 2023.
- ↑ Lealos, Shawn S. (4 серпня 2021). Thunderbolts: The First 10 Members Of Marvel's Villainous Team, In Chronological Order. Screen Rant (англ.). Архів оригіналу за 20 лютого 2022. Процитовано 20 лютого 2022.
- ↑ Martin, Frank (18 лютого 2022). Thunderbolts' True Origin Proves They're Not Just Marvel's Suicide Squad. Screen Rant (англ.). Архів оригіналу за 19 лютого 2022. Процитовано 20 лютого 2022.
- ↑ Harn, Darby (5 лютого 2022). Madame Web And 9 Other Strange Spider-Man Allies. Screen Rant (англ.). Архів оригіналу за 21 лютого 2022. Процитовано 20 лютого 2022.
- ↑ Allan, Scoot (13 липня 2020). 10 Most Powerful Members of the Sinister Syndicate, Ranked. CBR (англ.). Процитовано 7 листопада 2022.
Посилання
ред.- Ебнер Дженкінс на Marvel Database