Дієго де Альмагро

Дієго де Альмагро (ісп. Diego de Almagro, ісп. вимова: [ˈdjeɣo ðe alˈmaɣɾo]; близько 1475, Боланьо-де-Калатрава[1], Альмагро, Іспанія — 8 липня 1538, Куско, Перу) — іспанський конкістадор, один з завойовників Перу, компаньйон і пізніше суперник Франсиско Пісарро.

Дієго де Альмагро
Diego de Almagro
Almagro.jpg
Народився біля 1475
Альмагро, Іспанія
Помер 8 липня 1538(1538-07-08)
Куско, Перу
·Страта іспанцями
Поховання Куско
Країна Іспанія
Національність Іспанець
Діяльність Конкістадор
Знання мов іспанська
Військове звання генерал
Діти Diego de Almagro IId

Альмагро був позашлюбною дитиною, тому за іспанською традицією отримав прізвище за назвою міста, де народився (із часткою de — «з»), і виховувався в чужій сім'ї. Альмагро прибув у Новий Світ 30 червня 1514 року в складі експедиції, яку очолював Педраріас Тіснула. 1524 року Альмагро, Франсиско Пісарро і Ернандо де Луці організували експедицію в Перу, в якій Альмагро втратив око. Після цього Альмагро кілька разів повертався до Панами за підкріпленнями й запасами. Зрештою після кількох експедицій загін Пісарро та Альмагро 1531 року досяг володінь інків. Незабаром імперія інків була захоплена конкістадорами.

1534 року король Іспанії розділив завойовані території на два губернаторства — Нову Кастилію (на території нинішнього Перу, між 1-ю і 14-ю паралелями), губернатором якої став Пісарро, і Новий Толедо (південь Перу і північ Чилі, між 14-ю і 25-й паралелями), відданий Альмагро. Велику частину території, що дісталися в управління Альмагро, ще належало дослідити й завоювати, і 3 липня 1535 року він відправився з Куско на південь. Проте, там він не знайшов золота, яке прагнув знайти, і при цьому натрапив на наполегливий опір індіанців, що змусило Альмагро, дійшовши до 30 градуса південної широти, повернути назад у вересні 1536 року.

Коли 1537 року Альмагро повернувся, в Перу йшло антиіспанське повстання, яке очолив один з останніх імператорів інків Манко Капак. Скориставшись важкою для Пісарро ситуацією, Альмагро захопив Куско і завдав поразки армії, яку очолювали брати Пісарро, Ернандо і Гонсало. Брати Пісарро були захоплені в полон, а Альмагро 8 квітня 1537 року проголосив себе новим губернатором Перу. 12 липня він розгромив армію Алонсо де Альварадо, яка прибула, щоб звільнити братів Пісарро з полону. Гонсало Пісарро і Алонсо де Альварадо вдалося втекти з полону Альмагро. Пісарро почав переговори з Альмагро, прагнучи відтягнути час; урешті-решт йому вдалося умовити Альмагро відпустити Ернандо і відправити до Іспанії по декілька офіцерів з обох боків для остаточного залагоджування конфлікту. Але після звільнення свого брата Пісарро порушив перемир'я і продовжив війну з Альмагро, становище якого стало ще скрутнішим через хворобу, яка почалася у нього. 26 квітня 1538 роки неподалік від Куско відбулася вирішальна битва, в якій переміг Пісарро. Альмагро потрапив у полон, був засуджений до смерті й 8 липня обезголовлений.

ПриміткиРедагувати

  1. Mario Góngora. Los Grupos de Conquistadores en Tierra Firme (1509—1530). — Universidad de Chile, Centro de Historia Colonial, 1962. — P. 75.

ЛітератураРедагувати

ПосиланняРедагувати