Дієго Бенальйо
Дієго Бенальйо (італ. Diego Benaglio) (нар. 8 вересня 1983; Цюрих, Швейцарія) — колишній швейцарський футболіст, воротар, виступав за збірну Швейцарії.
 | ||
 | ||
| Особисті дані | ||
|---|---|---|
| Повне ім'я | італ. Diego Benaglio | |
| Народження | 8 вересня 1983 (40 років) | |
Цюрих, .svg){kind=small} Швейцарія
| ||
| Зріст | 193 см | |
| Вага | 89 кг | |
| Громадянство |  Швейцарія
| |
| Позиція | воротар | |
| Інформація про клуб | ||
| Поточний клуб | завершив кар'єру | |
| Професіональні клуби* | ||
| Роки | Клуб | І (г) |
| 1999—2002 2002—2005 2002—2005 2005—2007 2008—2017 2017—2020 |
«Грассхопперс» «Штутгарт»→ «Штутгарт-2» «Насіунал» «Вольфсбург» «Монако» |
0 (0) 0 (0) 54 (-65) 69 (-74) 259 (-369) 26 (-38) |
| Національна збірна | ||
| Роки | Збірна | І (г) |
| 2003—2005 2006—2014 |
Швейцарія Швейцарія
|
15 (-?) 61 (-66) |
|
* Ігри та голи за професіональні клуби | ||
Футбольна кар'єра ред.
Воротар збірної Швейцарії з іспанським ім'ям і італійським корінням (він так і не опанував німецьку мову повною мірою) народився в Цюриху і, позаймавшись у дитинстві футболом у «Шпрайтенбасі» і «Бадені», в 16 років перейшов у «Грассхоппер» зі свого рідного міста. Протягом сезонів 1999—2002 років Бенальйо був резервним голкіпером багаторазового чемпіона Швейцарії, після чого голкіпера, що подає великі надії, перекупив «Штутгарт».
Не добившись в німецькому клубі особливих успіхів, Бенальйо переїхав на далекий португальський острів Мадейру, де став виступати за «Насіунал». 2006 року швейцарця про запас хотіла придбати «Севілья», що припускала відправити Дієго в оренду до «Реал Вальядоліда», проте він волів залишитися в Португалії — і не помилився. З відходом в «Челсі» воротаря фуншальскої команди Іларіу, Бенальйо став першим номером клубу.
У січні 2008 року Бенальйо перейшов в «Вольфсбург», де вмить завоював місце в складі і протягом сезону провів 17 матчів, заслуживши на особливу похвалу з боку Фелікса Магата, що порівняв швейцарця з Каном у тому ж віці — і не на користь німця.
У національну збірну Швейцарії Дієго Бенальйо (що має ще й італійський паспорт) уперше запрошений ще в 1999 році у віці 17 років (при тодішньому тренерові Жильбері Грессі), проте через молодість так і не вийшов на поле. Провівши довгий час в молодіжній команді, він привернув до себе увагу Кобі Куна. Дебют в дорослій команді відбувся в 2006 році, але спочатку Бенальйо вважався лише третім воротарем за спинами досвідченого Цубербюлера і Фабіо Колторті. Проте, на початок домашнього ЧЄ-2008 очевидний прогрес Дієго призвів до того, що Кобі Кун став розглядати Бенальйо як першого номера національної збірної.
На чемпіонаті світу 2010 року вже був безумовним основним голкіпером швейцарців. У рамках групового турніру мундіалю пропустив у трьох матчах лише один гол, що, втім, не допомогло його команді подолати групову стадію (посіла третє місце у групі).
2014 року був включений до заявки збірної на тогорічний чемпіонат світу у Бразилії.
У липні 2017, після дев'яти років у складі «Вольфсбурга», перейшов до французького «Монако» як вільний агент. У монегаскському клубі виконував переважно функцію дублера Данієля Субашича, а після приходу Бенжамена Лекомта влітку 2019 став третім воротарем і зовсім перестав виходити на поле.
18 серпня 2020 оголосив про завершення кар'єри[1].
Досягнення ред.
- Чемпіон Німеччини (1):
- Володар Кубка Німеччини (1):
- Володар Суперкубка Німеччини (1):
Примітки ред.
- ↑ Meister, Pokalsieger und ein bitteres Aus: Benaglio beendet Karriere. kicker (de-DE) . Архів оригіналу за 24 квітня 2022. Процитовано 1 квітня 2021.
Посилання ред.
- Профіль на «National Football Teams» [Архівовано 23 березня 2012 у Wayback Machine.] (англ.)
- Профіль на сайті «Вольфсбурга» (нім.)
- Профіль футболіста на сайті soccerway.com (англ.) (нім.)