Діхтяр Іван Іванович
Іва́н Іва́нович Діхтя́р (нар. 27 листопада 1963, с. Воскресенка, Великоновосілківський район, Донецька область — пом. 13 лютого 2015, м. Попасна, Луганська область) — український військовик, прапорщик Збройних сил України. Загинув у боях за Батьківщину під час війни на сході України.
| Діхтяр Іван Іванович | |
|---|---|
 Прапорщик | |
 | |
| Загальна інформація | |
| Народження | 27 листопада 1963 Воскресенка, Донецька область, Україна |
| Смерть | 13 лютого 2015 (51 рік) Попасна, Луганська область, Україна (загинув у бою) |
| Військова служба | |
| Роки служби | 2014—2015 |
| Приналежність |  Україна |
| Вид ЗС |  Сухопутні війська |
| Рід військ |  Механізовані війська |
| Формування | |
| Війни / битви | |
| Нагороди та відзнаки | |
 | |
Життєпис
ред.Іван Діхтяр народився в селі Воскресенка на Донеччині. Після закінчення Красноармійського педагогічного коледжу, у 1983 році, сім років перебував на військовій службі. Навчався у Донецькому юридичному інституті МВС України. 1990 року переїхав у селище Октябрське Великоновосілківського району та розпочав роботу в органах внутрішніх справ, від дільничного інспектора до старшого слідчого. З 2008 року працював юрисконсультом.
Займав активну громадянську позицію, брав активну участь в житті селища. Був членом виконкому, головою адміністративної комісії Октябрської сільради. 2011 року вступив до Українського реєстрового козацтва, де йому присвоєне звання полковника.
В серпні 2014 року, під час російської збройної агресії проти України, Іван Діхтяр добровольцем став на захист рідного Донбасу та поїхав на фронт у складі 43-го батальйону територіальної оборони «Патріот», що був сформований у Дніпропетровську. Наприкінці 2014 року підрозділ був переформатований в 43-й окремий мотопіхотний батальйон. Прапорщик Іван Діхтяр служив на посаді старшини роти.
Загинув 13 лютого 2015 року в районі міста Попасна на Луганщині, керуючи відводом особового складу в укриття під час обстрілу. Поховали Івана у рідному селі Воскресенка, де живе його мати.
Залишилися мати, дружина, двоє дорослих дітей та онук.
Нагороди
ред.За час служби в армії та міліції був нагороджений кількома медалями й відзнаками.
Указом Президента України № 553/2015 від 22 вересня 2015 року, «за мужність, самовідданість і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі», нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[1].
Примітки
ред.- ↑ Указ Президента України № 553/2015. Архів оригіналу за 26 вересня 2015. Процитовано 6 травня 2016.
Джерела
ред.- Діхтяр Іван Іванович [Архівовано 3 червня 2016 у Wayback Machine.] // Книга пам'яті загиблих.
- Не забудемо подвиг козака Дихтяра! [Архівовано 12 травня 2016 у Wayback Machine.](рос.) // Приазовський робочий. Сторінка «Листи».
- Сергій Сажко провідав мати загиблого в АТО бійця [Архівовано 18 вересня 2016 у Wayback Machine.](рос.) // «КуМар» (Курахове та Мар'їнка), 25 вересня 2015.