Вікіпедія

Дітер Гекінг

німецький футболіст
(Перенаправлено з Дітер Хекінг)

Дітер Гекінг (нім. Dieter Hecking, нар. 12 вересня 1964, Кастроп-Рауксель) — німецький футболіст, що грав на позиції півзахисника. По завершенні ігрової кар'єри — тренер. Займає посаду головного тренера «Бохума».

Ф
Дітер Гекінг
Дітер Гекінг
Дітер Гекінг
Особисті дані
Народження 12 вересня 1964(1964-09-12) (60 років)
  Кастроп-Рауксель, ФРН
Зріст 179 см[1]
Вага 82 кг[1]
Громадянство  Німеччина
Позиція півзахисник
Юнацькі клуби
Німеччина «Вестфалія Зост»
Німеччина «Зостер»
Німеччина «Боруссія» (Ліппштадт)
Німеччина 1.ФК «Падерборн»
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
1983–1985 Німеччина «Боруссія» (М) 6 (0)
1985–1990 Німеччина «Гессен» 162 (57)
1990–1992 Німеччина «Вальдгоф» 54 (14)
1992–1994 Німеччина «Лейпциг» 61 (1)
1994–1996 Німеччина «Падерборн 07» 71 (24)
1996–1999 Німеччина «Ганновер 96» 74 (22)
1999–2000 Німеччина «Айнтрахт» (Б) 18 (5)
Тренерська діяльність**
Роки Команда Посада
2000–2001 Німеччина «Ферль»
2001–2004 Німеччина «Любек»
2004–2006 Німеччина «Алеманія» (Аахен)
2006–2009 Німеччина «Ганновер 96»
2009–2012 Німеччина «Нюрнберг»
2012–2016 Німеччина «Вольфсбург»
2016–2019 Німеччина «Боруссія» (М)
2019–2020 Німеччина «Гамбург»
2023 Німеччина «Нюрнберг»
2024— Німеччина «Бохум»

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

** Тільки на посаді головного тренера.

Ігрова кар'єра

ред.

Народився 12 вересня 1964 року в місті Кастроп-Рауксель. Гекінг розпочав свою кар'єру в академії клубу «Вестфалія Зост». Наступними юнацькими командами в кар'єрі гравця були «Зостер», «Боруссія» (Ліппштадт) та 1.ФК «Падерборн». У 1983 році Дітер підписав свій перший професійний контракт з клубом Бундесліги «Боруссією» (Менхенгладбах). Проте за два роки він зіграв лише шість матчів у Бундеслізі.

Через це перед сезоном 1985/86 він перейшов до «Гессена» з Другої Бундесліги. У «Гессені» півзахисник провів п'ять сезонів і був основним гравцем команди. Коли клуб вилетів в Оберлігу-Гессен, третій західнонімецький дивізіон, в 1989 році Гекінг став найкращим бомбардиром цієї ліги. За час свого перебування в Касселі Геккінг використовувався в основному як атакуючий півзахисник і нападник.

З 1990 по 1992 рік Дітер грав у Другій Бундеслізі за «Вальдгоф». Він забив 14 м'ячів у 54 іграх чемпіонату, 11 з них у свій перший сезон. Серед його товаришів по команді були майбутня німецька зірка Крістіан Вернс на початку своєї кар'єри та ветеран Норберт Нахтвайг.

У 1992 році Гекінг переїхав у інший клуб Другої Бундесліги «Лейпциг», за який він зіграв 31 матч у сезоні 1992/93 і забив один гол. Він піднявся з клубом в Бундеслігу, в якій у сезоні 1993/94 зіграв 30 матчів, але не зумів врятувати команду від вильоту наприкінці сезону.

Влітку 1994 року Гекінг став гравцем клубу «Падерборн 07», де провів два сезони, а на початку сезону 1996/97 він підписав контракт з клубом «Ганновер 96» з Регіоналліги-Норд. У 1997/98 він піднявся з «Ганновером» до другого дивізіону і зіграв там у наступному сезоні 16 ігор (забивши 5 м'ячів). На « Айнтрахті Брауншвайг» в «Регіоні» Норд, він допустив свою кар'єру в кінці.

Завершив професійну ігрову кар'єру у клубі «Айнтрахт» (Брауншвейг), за який виступав протягом сезону 1999/00 років у Регіоналлізі-Норд.

Загалом за кар'єру Гекінг провів 36 ігор у Бундеслізі, 203 матчі у другому дивізіоні (38 голів), 141 ігор у Регіоналлізі (46 голів) та 61 матчі в Оберлізі (39 голів).

Кар'єра тренера

ред.

Рання кар'єра (2000–04)

ред.

1 липня 2000 року Гекінг розпочав тренерську кар'єру, очоливши клуб Регіоналліги-Норд «Ферль»[2]. Його дебютний матч на посаді тренера пройшов 1 серпня 2000 року проти «Айнтрахта» (Брауншвейг) (0:2)[3]. Однак після того, як Дітер заявив про свій намір покинути клуб, керівники клубу звільнили його після всього 20 ігор на тренерській лаві. Він був звільнений 31 січня 2001 року[2]. Його останнім матчем стала перемога 2:1 над столичною «Теніс Боруссією»[3]. «Ферль» був на сьомому місці у таблиці, коли Геккінг був звільнений[4].

Гекінг не був вільним протягом тривалого часу і вже 27 березня 2001 року очолив інший клуб Регіоналліги-Норд «Любек»[5]. Геккінг зумів закінчити з командою сезон на третьому місці, поступившись лише одним місцем, щоб не підвищитись у класі[6]. Натомість наступного сезону команда виграла свій дивізіон і вийшла в Другу Бундеслігу[7]. Там Геккінг зумів забезпечити «Любеку» 11 місце в сезоні 2002/03 і врятувати від вильоту[8]. У наступному сезоні результати погіршились і клуб вилетів назад до Регіоналліги, зайнявши 15 позицію в другому дивізіоні[9]. Проте у тому ж сезоні клуб показав один з найкращих кубкових результатів, вийшовши у півфінал кубка Німеччини, де їх лише в додатковий час вибив майбутній тріумфатор турніру «Вердер» (Бремен)[10]. Тим не менш контракт тренера з клубом продовжений не був і він покинув «Любек» 25 травня 2004 року[11].

«Алеманія» (Аахен) (2004-06)

ред.

1 липня 2004 року Геккінг став головним тренером команди «Алеманія» (Аахен) з Другої Бундесліги[12]. Тим не менш клуб мав право зіграти у Кубку УЄФА, оскільки він був фіналістом національного кубку у попередньому сезоні, програвши «Вердеру». Оскільки бременський клуб також виграв чемпіонат Німеччини, він був кваліфікований до Ліги чемпіонів і «Алеманія» таким чином зайняла місце «Вердера» в Кубку УЄФА. Аахенський клуб у цьому євротурнірі виграв кілька дуже хороших ігор і перемігшт, серед інших, французький «Лілль» та грецький АЕК вийшли з групи та поступились лише в 1/16 фіналу нідерландському АЗ[13]. У чемпіонаті «Алеманія» зайняла шосте місце[13], але в наступному сезоні 2005/06 Гекінг привів команду до другого місця та вийшов з нею в Бундеслігу[14].

Проте Гекінг керував «Алеманією» у вищому дивізіоні лише у трьох матчах[15]. Після цього він вирішив залишити клуб заради свого колишнього клубу «Ганновер 96», куди і перейшов 7 вересня 2006 року, щоб заповнити вакансію, що залишилася після звільнення Пітера Нойрурера за три поспіль поразки на старті сезону[16]. За іронією долі, остання гра для Нойрурера була домашнья поразка 0:3 від «Алеманії» Гекінга[16]. «Алеманія» перебувала на 14-му місці, коли Геккінг покинув клуб[17]. Він закінчив свою роботу з клубом з рекордним рахунком: 42 перемоги, 14 ничиїх і 27 поразок у 82 матчах[18].

«Ганновер 96» (2006–09)

ред.

Дітер Гекінг офіційно взяв на себе роботу тренера «Ганновера» 7 вересня 2006 року[16], однак тренер дублюючуої команди Мікаель Шенберг керував матчем Кубку Німеччини з «Динамо» (Дрезден) 9 вересня 2006 року[19][20]. Гекінг вивів «Ганновер» з похмурого початку, який залишав їх на останньому місці в чемпіонаті на момент його прибуття. Крім того, команда досягла хорошого результату, дійшовши до чвертьфіналу Кубка Німеччини[21], а сезон закінчила на комфортному 11-му місці в Бундеслізі[22].

 
Дітер Гекінг 2010 року під час роботи за «Нюрнберг».

У наступному сезоні «Ганновер» поліпшив свою позицію в лізі, закінчивши сезон восьмим, але в третьому клуб знову став виступати гірше і закінчив сезон 2008/09 на 11-му місці. 19 серпня 2009 року Геккінг добровільно подав у відставку з посади після невдалого початку сезону 2009/10 років[23]. Останній матч Геккінга — 1:1 проти «Майнца», після якого клуб опустився на 14-те місце[24]. Геккінг закінчив роботу з клубом з результатом 39 перемог, 30 нічиїх і 40 поразок у 109 матчах[25].

«Нюрнберг» (2009–12)

ред.

22 грудня 2009 року Гекінг прийняв пропозицію попрацювати у клубі «Нюрнберг»[26]. Гекінг закінчив сезон на 16 місці і змушений був зіграти у плей-оф за право збереження місця в Бундеслізі[27]. «Нюрнберг» виграв обидві гри плей-оф у «Аугсбурга» (1:0 і 2:0) та врятувався від вильоту[28].

У наступному сезоні 2010/11 «Нюрнберг» дістався до чвертьфіналу Кубку Німеччини, де їх вибило «Шальке 04», а в чемпіонаті клуб закінчив на шостому місці, поступившись лише одним місцем «Майнцу» за право зіграти у Лізі Європи. В третьому сезоні «Нюрнберг» знову погіршив результати і закінчив на 10 місці в Бундеслізі. Після цього по ходу сезону 2012/13 Геккінг застосував пункт у своєму договорі залишити клуб[29]. Його останній матч був нічиєю 1:1 проти «Вердера» 16 грудня 2012 року[30]. «Нюрнберг» був на 14 місці, коли Дітер покинув клуб[31]. Геккінг завершив роботу з клубом з результатом 42 перемоги, 23 нічиїх та 47 поразок у 112 матчах[32].

 
Дітер Гекінг на прес-конференції як тренер «Вольфсбурга». 2014 рік.

«Вольфсбург» (2012–16)

ред.

22 грудня 2012 року Геккінг став наставником «Вольфсбурга»[29]. Він дебютував в цій якості 19 січня 2013 року, перемігши з рахунком 2:0 суперників зі «Штутгарта»[33]. Дітер очолив команду, коли вона була на 15-му місці в таблиці і закінчив сезон з командою на 11-му місці. У першому повноцінному сезоні на посаді головного тренера «вовки» з Гекінгом закінчили сезон на 5-му місці і кваліфікувались у Лігу Європи. В цьому турнірі команда виступала також досить вдала, зокрема у березні 2015 року команда Геккінга перемогла міланський «Інтернаціонале» 3:1 у першому матчі та 2:1 у другому[34]. Лише у чвертьфіналі «вовків» зупинив інший італійський клуб «Наполі»[35].

Проте найбільшими досягнення «Вольфсбурга» стали національні турнірі — під керівництвом Дітера 2015 року «вовки» виграли Кубок[36] і Суперкубок Німеччини[37], а також стали віце-чемпіонами Німеччини. Це були перші великі трофеї Гекінга[38]. Сам наставник був визнаний найкращим тренером країни 2015 року.

З наступного сезону розпочався спад у грі клубу — у Лізі чемпіонів «Вольфсбург» виграв групу В, але зрештою був ліквідований «Реалом» у чвертьфіналі турніру[39]. Чемпіонат же клуб закінчив лише на восьмому місці, не кваліфікувавшись навіть до Ліги Європи на наступний сезон.

17 жовтня 2016 року Дітер був звільнений з поста головного тренера «Вольфсбурга»[40]. Клуб, в 7 матчах набравши 6 очок, перебував на 14 місці в турнірній таблиці. Геккінг завершив роботу з клубом з результатом 81 перемоги, 42 нічиїх та 43 поразки в 166 матчах[41].

«Боруссія» (Менхенгладбах) (2016–2019)

ред.

22 грудня 2016 року очолив менхенгладбахську «Боруссію», замінивши звільненого Андре Шуберта[42]. Контракт розрахований до 2019 року[43]. Дітер зумів покращити результат команди і закінчив з нею той сезон на 11 місці. Наступного року вона фінішувала дев'ятою, а ще за рік — п'ятою, кваліфікувавшись до Ліги Європи. Попри це, допрацювавши контракт і не отримавши пропозиції щодо його подовження, по завершенні того сезону 2018/19 залишив менхенгладбаську команду.

«Гамбург» (2019–2020)

ред.

29 травня 2019 року уклав однорічний тренерський контракт з клубом «Гамбург», представником Другої Бундесліги. Команда Гекінга завершила сезон на четвертому місці другого дивізіону, не зумівши підвишитися у класі, і 4 липня 2020 року тренер залишив Гамбург.

Статистика

ред.

Тренерська

ред.
Станом на 28 червня 2020
Клуб З По Результат
І В Н П ГЗ ГП РГ В % Прим.
«Ферль» 1 липня 2000[2] 31 січня 2001[2] 20 8 7 5 29 26 +3 0 [4]
«Любек» 27 березня 2001[5] 25 травня 2004[11] 119 51 24 44 202 178 +24 42,86 [10]
«Алеманія» (Аахен) 1 червня 2004[11][12] 7 вересня 2006[16] 83 42 14 27 142 92 +50 50 [13][18]
«Ганновер 96» 7 вересня 2006[16] 19 серпня 2009[23] 109 39 30 40 154 174 −20 35,78 [21][24]
[25]
«Нюрнберг» 22 грудня 2009[26] 22 грудня 2012[29] 112 42 23 47 143 151 −8 40 [28][31]
[32]
«Вольфсбург» 22 грудня 2012[29] 17 жовтня 2016 166 81 42 43 288 219 +69 50 [35][39]
[41]
«Боруссія» 21 грудня 2016 19 травня 2019 98 43 23 32 158 134 +24 43,88
«Гамбург» 29 травня 2019 4 липня 2020 36 14 13 9 65 50 +15 38,89
Всього


742 320 175 247 1173 1025 — 43,13 —

Результати по сезонах

ред.
Клуб Сезон Чемпіонат Кубок Єврокубки Інші Прим.
І В Н П ГЗ ГП В % Міс. Міс. Міс. Міс.
«Ферль» 2000–01 20 8 7 5 29 26 0 7 — — [4]
«Любек» 2000–01 10 5 2 3 21 14 100 3 [6]
2001–02 34 20 5 9 70 46 58,82 1 1Р [7]
2002–03 34 13 5 16 51 50 38,24 11 1Р [8]
2003–04 34 9 12 13 47 57 26,47 15 1/2 [9][10]
Всього


112 47 24 41 189 167 41,96 —
«Алеманія» 2004–05 34 16 6 12 60 40 47,06 6 2Р 2Р — [13]
2005–06 34 20 5 9 61 36 58,82 2 2Р — [14]
2006–07 3 1 0 2 3 4 33,33 14 — [15][17]
Всього


71 37 11 23 124 80 52,11 —
«Ганновер» 2006–07 31 12 8 11 39 39 38,71 11 1/4 — [21][22]
2007–08 34 13 10 11 54 56 38,24 8 2Р
2008–09 34 10 10 14 49 69 29,41 11 2Р
2009–10 2 0 1 1 1 2 &00.00 14 1Р [24]
Всього


101 35 29 37 143 166 34,65 —
«Нюрнберг» 2009–10 17 5 4 8 20 26 29,41 16 — — П [28][27]
2010–11 34 13 8 13 47 45 38,24 6 1/4 —
2011–12 34 12 6 16 38 49 35,29 10 1/8
2012–13 17 5 5 7 17 22 29,41 14 1Р [30][31]
Всього


102 35 23 44 122 142 34,31 —
«Вольфсбург» 2012–13 17 5 9 3 30 25 29,41 11 1/2 — —
2013–14 34 18 6 10 63 50 52,94 5 1/2
2014–15 34 20 9 5 72 38 58,82 2 П 1/4 [35]
2015–16 34 12 9 13 47 49 35,29 8 2Р 1/4 П [37][39]
2016–17 7 1 1 5 4 8 14,29 14 2Р —
Всього


126 56 34 36 216 170 44,44 —
«Боруссія» 2016–17 9 5 1 3 15 9 55,56 1/8
Загалом


506 188 129 189 838 760 37,15 —


Титули і досягнення

ред.

Як тренера

ред.
«Вольфсбург»: 2014–15
«Вольфсбург»: 2015

Примітки

ред.
  1. ↑ а б в г https://www.dfb.de/datencenter/personen/dieter-hecking/trainer
  2. ↑ а б в г SC Verl .:. Coaches from A-Z (German) . Worldfootball. Архів оригіналу за 10 березня 2018. Процитовано 10 лютого 2013.
  3. ↑ а б SC Verl. kicker.de (German) . kicker. Архів оригіналу за 10 березня 2018. Процитовано 26 грудня 2016.
  4. ↑ а б в Regionalliga Nord (2000-2008) - Spieltag / Tabelle. kicker.de (German) . kicker. Архів оригіналу за 8 березня 2018. Процитовано 26 грудня 2016.
  5. ↑ а б VfB Lübeck .:. Coaches from A-Z. Worldfootball. Архів оригіналу за 22 лютого 2021. Процитовано 10 лютого 2013.
  6. ↑ а б Regionalliga Nord (2000-2008) - Spieltag / Tabelle. kicker.de (German) . kicker. Архів оригіналу за 2 травня 2016. Процитовано 26 грудня 2016.
  7. ↑ а б Regionalliga Nord (2000-2008) - Spieltag / Tabelle. kicker.de (German) . kicker. Архів оригіналу за 11 серпня 2016. Процитовано 26 грудня 2016.
  8. ↑ а б 2. Bundesliga - Spieltag / Tabelle. kicker.de (German) . kicker. Архів оригіналу за 8 травня 2017. Процитовано 26 грудня 2016.
  9. ↑ а б 2. Bundesliga - Spieltag / Tabelle. kicker.de (German) . kicker. Архів оригіналу за 15 листопада 2016. Процитовано 26 грудня 2016.
  10. ↑ а б в VfB Lübeck. kicker.de (German) . kicker. Архів оригіналу за 13 квітня 2016. Процитовано 26 грудня 2016.
  11. ↑ а б в Hecking verlässt den VfB. kicker (German) . 25 травня 2004. Архів оригіналу за 23 червня 2018. Процитовано 10 лютого 2013.
  12. ↑ а б Hecking wird Berger-Nachfolger. kicker (German) . 1 червня 2004. Архів оригіналу за 23 червня 2018. Процитовано 10 лютого 2013.
  13. ↑ а б в г Alemannia Aachen. kicker.de (German) . kicker. Архів оригіналу за 3 квітня 2016. Процитовано 26 грудня 2016.
  14. ↑ а б 2. Bundesliga - Spieltag / Tabelle. kicker.de (German) . kicker. Архів оригіналу за 15 листопада 2016. Процитовано 26 грудня 2016.
  15. ↑ а б Alemannia Aachen. kicker.de (German) . kicker. Архів оригіналу за 2 лютого 2018. Процитовано 26 грудня 2016.
  16. ↑ а б в г д Hecking wechselt zu 96. kicker (German) . 7 вересня 2006. Архів оригіналу за 23 червня 2018. Процитовано 10 лютого 2013.
  17. ↑ а б 1. Bundesliga - Spieltag / Tabelle. kicker.de (German) . kicker. Архів оригіналу за 17 лютого 2017. Процитовано 26 грудня 2016.
  18. ↑ а б Alemannia Aachen. kicker.de (German) . kicker. Архів оригіналу за 27 листопада 2015. Процитовано 26 лютого 2015.
  19. ↑ Die Spielstatistik Dynamo Dresden – Hannover 96 (German) . Fussballdaten.de. Архів оригіналу за 17 жовтня 2013. Процитовано 11 лютого 2013.
  20. ↑ Schjönberg siegt, Stohn nicht. kicker (German) . 9 вересня 2006. Архів оригіналу за 11 грудня 2018. Процитовано 11 лютого 2013.
  21. ↑ а б в Hannover 96. kicker.de (German) . kicker. Архів оригіналу за 31 серпня 2016. Процитовано 27 грудня 2016.
  22. ↑ а б 1. Bundesliga - Spieltag / Tabelle. kicker.de (German) . kicker. Архів оригіналу за 18 лютого 2017. Процитовано 27 грудня 2016.
  23. ↑ а б Hecking: "Es war spontan". kicker (German) . 20 серпня 2009. Архів оригіналу за 23 червня 2018. Процитовано 10 лютого 2013.
  24. ↑ а б в Hannover 96. kicker.de (German) . kicker. Архів оригіналу за 5 травня 2017. Процитовано 27 грудня 2016.
  25. ↑ а б Hannover 96 (German) . kicker. Архів оригіналу за 12 січня 2014. Процитовано 18 січня 2014.
  26. ↑ а б Hecking: Mission Klassenerhalt (German) . kicker.de. 22 December 2009. Архів оригіналу за 23 червня 2018. Процитовано 18 August 2010.
  27. ↑ а б 1. Bundesliga - Spieltag / Tabelle. kicker.de (German) . kicker. Архів оригіналу за 21 грудня 2016. Процитовано 27 грудня 2016.
  28. ↑ а б в 1. FC Nürnberg. kicker.de (German) . kicker. Архів оригіналу за 11 вересня 2016. Процитовано 27 грудня 2016.
  29. ↑ а б в г Bescherung! Hecking übernimmt VfL. kicker (German) . 22 грудня 2012. Архів оригіналу за 12 листопада 2017. Процитовано 10 лютого 2013.
  30. ↑ а б 1. FC Nürnberg. kicker.de (German) . kicker. Архів оригіналу за 2 січня 2017. Процитовано 27 грудня 2016.
  31. ↑ а б в 1. Bundesliga - Spieltag / Tabelle. kicker.de (German) . kicker. Архів оригіналу за 22 червня 2016. Процитовано 27 грудня 2016.
  32. ↑ а б 1. FC Nürnberg (German) . kicker. Архів оригіналу за 6 січня 2015. Процитовано 18 січня 2014.
  33. ↑ Diego versüßt Heckings Debüt bei den Wölfen. kicker. 19 січня 2013. Архів оригіналу за 22 грудня 2018. Процитовано 19 березня 2015.
  34. ↑ Lässig ins Viertelfinale (German) . Süddeutsche Zeitung. 19 березня 2015. Архів оригіналу за 18 лютого 2018. Процитовано 19 березня 2015.
  35. ↑ а б в VfL Wolfsburg. kicker.de (German) . kicker. Архів оригіналу за 11 травня 2017. Процитовано 27 грудня 2016.
  36. ↑ Wallrodt, Lars (30 травня 2015). In 16 Minuten zerstört Wolfsburg Dortmunds Pokaltraum (German) . Die Welt. Архів оригіналу за 4 лютого 2020. Процитовано 30 травня 2015.
  37. ↑ а б Uersfeld, Stephan (1 серпня 2015). Wolfsburg win German Super Cup on penalties as Bayern drought continues. ESPN FC. ESPN. Архів оригіналу за 28 грудня 2016. Процитовано 27 грудня 2016.
  38. ↑ Wolfsburg beat Borussia Dortmund to take DFB Pokal glory. ESPN FC. PA Sport. 30 травня 2015. Архів оригіналу за 30 травня 2015. Процитовано 30 травня 2015.
  39. ↑ а б в VfL Wolfsburg. kicker.de (German) . kicker. Архів оригіналу за 27 вересня 2016. Процитовано 27 грудня 2016.
  40. ↑ Хеккинг залишив посаду головного тренера «Вольфсбурга». "championat.com". Архів оригіналу за 29 лютого 2020. Процитовано 26.10.2017.
  41. ↑ а б VfL Wolfsburg (German) . kicker. Архів оригіналу за 7 грудня 2013. Процитовано 18 січня 2014.
  42. ↑ «Боруссия» М підтвердила призначення Хеккінга на пост головного тренера. "championat.com". Архів оригіналу за 26 жовтня 2017. Процитовано 26.10.2017.
  43. ↑ Meldung [Архівовано 23 грудня 2016 у Wayback Machine.] auf der Website von Borussia Mönchengladbach, abgerufen am 22. Dezember 2016

Посилання

ред.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Дітер_Гекінг&oldid=43822027