Дідковська Елеонора Сергіївна
Елеонора Сергіївна Дідковська — українська футзалістка та військовослужбовиця, неодноразова чемпіонка України, підполковник Збройних сил України, яка відзначилася у ході російського вторгнення в Україну, учасниця російсько-української війни.
| Елеонора Дідковська Дідковська Елеонора Сергіївна | ||
|---|---|---|
 Підполковник | ||
| Загальна інформація | ||
| Народження |
2 квітня 1989 Коцюбинське, Ірпінська міська рада, Київська область, Українська РСР, СРСР | |
| Смерть |
30 липня 2023 (34 роки) Орі́хів, Оріхівська міська громада, Пологівський район, Запорізька область (осколкові поранення) | |
| Поховання | Київська область | |
| Громадянство |
 Україна | |
| Alma Mater | Військовий інститут Київського національного університету імені Тараса Шевченка | |
| Псевдо | Мурка | |
| Військова служба | ||
| Роки служби | 2014—2023 | |
| Приналежність |
Україна | |
| Вид ЗС |
 Сухопутні війська | |
| Рід військ |
 Механізовані війська | |
| Формування | ||
| Війни / битви | Російсько-українська війна | |
| Командування | ||
| командир оперативного відділу | ||
| Нагороди та відзнаки | ||
| ||
.png){kind=small}
Життєпис ред.
Елеонора Мальцева народилася 2 квітня 1989 року в селищі Коцюбинське на Київщині.
З дитинства вона займалася плаванням.
Згодом у 7-річному віці, за ініціативи матері змінила вид спорту — приєдналася до футзального клубу «Біличанка» в рідному селищі. За цю команду вона незмінно грала протягом всього шкільного життя. Перший тренер Володимир Колок підтримав в'юнку нападницю та обрав її капітаном команди. У складі клубу «Біличанка» в 2000-тих роках грала у чемпіонаті України та змагалася на міжнародних турнірах.
У 2004 році «Біличанка» вперше за вісім років здобула національний титул, а три роки по тому на її основі відродили жіночу збірну України з футзалу, що до цього не грала вже десятиліття. Елеонора Мальцева учасниця — матчу-повернення, який у 2007 році став першим домашнім в історії української збірної, коли в товариському поєдинку з Узбекистаном українки перемогли з розгромним рахунком — 7:1. Цей матч був дебютним і останнім для Елеонори Мальцевої у формі збірної. Гравчині вдалося реалізувати цю мрію перед самим завершенням спортивної кар'єри[1].
Елеонора Мальцева замість спортивної спеціальності вступила до військового інституту при Київському національному університеті імені Тараса Шевченка та вивчала картографію, топографію і геодезію. Любов до цієї справи спортсменці прищепив тато, військовий топограф за фахом. Упродовж перших трьох років вона намагалася поєднувати навчання зі спортом і навіть після того, як долучилася до топографічного загону в Чернівцях, грала за футбольний клуб «Буковинська надія». Та після переведення назад до Києва й народження 2 серпня 2009 року сина Тимофія мати-одиначка зав'язала із спортом[1][2].
З 2014 року Елеонора Дідковська в лавах ЗСУ брала участь в АТО на сході України. Сином Тимофієм тим часом опікувалися її батьки. З початком повномасштабного російського вторгнення в лютому 2022 року перебувала на передовій. 15 червня 2022 року, указом Президента України № 414/2022, підполковника Елеонору Дідковську було нагороджено орденом Данила Галицького за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі. У грудні 2022 року Елеонора Дідковська перевелася до новосформованої 47-ої окремої механізованої бригади, де очолила оперативний відділ[1].
Загинула 30 липня 2023 року. Російська ракета влучила в штаб в Оріхові та забрала життя майже двадцяти людей[1][3][2].
Чин прощання із загиблою відбувся на Київщині 3 серпня 2023 року[4].
Вшанування пам'яті ред.
У День Незалежності України 24 серпня 2023 року, на честь Елеонори Мальцевої в Тарасівці провели всеукраїнський турнір серед дівочих команд[1].
Нагороди ред.
- Орден Богдана Хмельницького III ступеня (24 серпня 2023, посмертно) — за особисту мужність, виявлену у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане виконання військового обов'язку;
- Орден Данила Галицького (15 червня 2022) — за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі.
Джерела ред.
- Указ Президента України від 15 червня 2022 року № 414/2022 «Про відзначення державними нагородами України»
- Указ Президента України від 24 серпня 2023 року № 515/2023 «Про відзначення державними нагородами України з нагоди Дня українського кіно»
Примітки ред.
- ↑ а б в г д Макаревська, Катерина (1 жовтня 2023). "Життя в мене одне, і я зробила свій вибір". Історії українських спортсменок, що стали на захист України. https://suspilne.media (укр) . Суспільне Новини. Процитовано 24 листопада 2023.
- ↑ а б Елеонора Дідковська: військова, яка загинула на війні з Росією |. Вільне радіо. 18 серпня 2023. Процитовано 24 листопада 2023.
- ↑ admin (3 серпня 2023). Герої не вмирають! Елеонора Дідковська (Мальцева). ЖІНОЧИЙ ФУТБОЛ УКРАЇНИ УАФ (укр.). Процитовано 24 листопада 2023.
- ↑ На Київщині попрощалися із Захисницею Елеонорою Дідковською. armyinform.com.ua (укр.). Процитовано 25 листопада 2023.