Дівоча вежа (Кедабек)
Дівоча вежа або Намерд Кала (азерб. Qız qalası азерб. Namərd qala) — середньовічна фортеця, розташована на вершині гори біля села Союдлю Кедабекського району Азербайджанської Республіки. Точних даних щодо часу побудови фортеці немає. [1]
| Дівоча вежа | |
|---|---|
|
| |
| Країна |
 Азербайджан |
| Розташування | Söyüdlüd |
| Матеріал | цегла |
| Стиль | Arran architectural schoold |
Історія ред.
Фортеця Намерд Кала в Гадабеку, серед гірських фортець Азербайджану, відрізняється монументальністю будівельних матеріалів і архітектурними формами. У науковій літературі цю фортецю називають Намерд Кала, однак місцеве населення називає її Дівочою Вежею. Невідомо з якої причини і коли була побудована фортеця, проте дослідники ґрунтуючись на використаних при будівництві матеріалах і за архітектурним особливостям відносять фортецю до XII століття — періоду правління Ельданізідів .[2]
Архітектурні особливості ред.
Дівоча Вежа в Гедабеку має багатокутний план. Створення чіткої і точної архітектурної структури в складних гірських умовах говорить про мистецтво архітекторів та будівельників. По кутах фортеці розташовані напівкруглі вежі, які є центральними архітектурними елементами. Фортеця побудована на скелястому рельєфі і внаслідок цього є дворівневою. Верхній рівень розташований на найвищій точці гори. Південна сторона Верхнього рівня з'єднується з Нижнім рівнем. План, архітектура і розташування фортеці в сукупності робили її ще більш неприступною. [3]
Ще однією особливістю, що відрізняє Нарин Кала від інших фортець, є те, що вона була побудована з випеченої цегли, хоча зазвичай гірські фортеці будувалися з каменів оточуючих порід і русел річки. Довжина цегли, яку використовували при будівництві, становить 23 см, ширина 6 см. Однією з найбільш важливих особливостей як з оборонної, так і з естетичної точки зору є двошарове розташування мішкулей. Довжина фортеці 250 метрів, є приховані виходи з фортеці, а також підземний тунель, що веде до річки Шамкір Чай.
Розташування фортеці на вершині гори давало можливість оглядати з її допомогою більшу територію.[4]
Див. також ред.
Примітки ред.
- ↑ Рза, Гулиев, 1983.
- ↑ Джидди, Г. Районы распространения «Девичьих башен» (Гыз Галасы) и исторические корни этого названия /Г.Джидди, Н.Джидди //.- 1980.-Т.9.
- ↑ Nizami dövrü memarlıq abidələri, 1991.
- ↑ Fəxriyyə Abdullayeva Mədəniyyət.- 2011.- 2 dekabr.- S. 9. Архів оригіналу за 8 березня 2018. Процитовано 30 жовтня 2019.
Література ред.
- Расул Рза, Джамиль Гулиев. Азербайджанская Советская Энциклопедия. — Баку, 1983.
- Джидди, Г. Районы распространения «Девичьих башен» (Гыз Галасы) и исторические корни этого названия /Г.Джидди, Н.Джидди //.- 1980.-Т.9.
- Cəfər Qiyasi. Nizami dövrü memarlıq abidələri. — İşıq, 1991. — 264 с. — ISBN 5-89650-334-2.