Діаграма Гесса показує відносну щільність розташування зір у різних частинах діаграми Герцшпрунга–Рассела для даної галактики або зоряної популяції. Різниця між двома діаграмами полягає в тому, що на діаграмі Герцшпрунга–Рассела кожна зоря зображується окремою точкою, натомість як на діаграмі Гесса кольором відмічають просторову щільність зір. Також для діаграми Гесса замість абсолютної зоряної величини часто використовують видиму зоряну величину, хоч ця характеристика й не є визначальною.

Діаграма Гесса з даними SDSS b >80 градусів

Діаграма названа на честь Р. Гесса, який створив її в 1924 році[1]. Діаграму використовують принаймні з 1948 року[2].

Діаграми Гесса широко використовуються у вивченні зоряних систем, зокрема, Чумацького Шляху, його галактик-супутників, кулястих скупчень і зоряних потоків. Для далеких галактик, не розрізнених на окремі зорі, цей спосіб аналізу незастосовний. Діаграма Гесса дає зручний спосіб порівняння спостережуваної популяції зір з результатами чисельних моделювань.

Примітки

ред.
  1. R. Hess (Heß) (1924). Die Verteilungsfunktion der absoluten Helligkeiten in ihrer Abhängigkeit vom Spektrum. Probleme der Astronomie. Festschrift fur Hugo v. Seeliger. Springer, Berlin. с. 265.
  2. Gaposchkin, Cecilia Payne (1948). The connection of motion with intrinsic variability. Astronomical Journal. 53: 193. Bibcode:1948AJ.....53..193G. doi:10.1086/106093.