Дяченко Михайло Григорович

Дяченко Михайло Григорович — нар. 15 серпня 1947 р. в селі Михайлівка Царичанського району Дніпропетровщини. [1]

Дяченко Михайло Григорович

ЖиттєписРедагувати

Навчався в ДНУ, де закінчив три курси історико-філологічного факультету. Працював у рідному селі різноробом, листоношею, інспектором з кадрів колгоспу «Авангард» та КСП «Оріль».

1965 року вірші, переклади, афоризми, пісні Дяченка друкувалися в обласних та республіканських газетах і журналах «Вітчизна», «Україна», «Дніпро», «Київ», «Січеслав», а також у колективних збірках «Провесінь», «Україно, ти — моя молитва», «Дороги Чионгшону» та альманахах «Вітрила», «Роксоланія», «Свічадо». Один із авторів «Антології поезії Придніпров'я» (2000) і збірок: «Слово про літературу та письменників Придніпров'я» (2005) та «Шевченкіада Придніпров'я» (2008).

КнигиРедагувати

  • «Іще зозулі слово не погасло…» (1991)
  • «Свято Білої Лілеї» (1991)
  • «Музика і мати» (2008)
  • «Фієста серця» (2012) — ця книга із попередньою є різножанровими (поезії, переклади, автопереклади, рядки, цікаві словосполучення, статті, есеї, листи, контамінації, афоризми, уривки зі щоденника, пісні).
  • «Підручник з Поезії» (2013, дві книги, 920 ст.)
  • «Відрядження у Відродження» (2015)
  • «Підручник з Поезії» (2016). [2]

Нагороди, званняРедагувати

  • Член Національної спілки письменників України (1999).
  • Лауреат обласної літературної премії ім. Миколи Шутя.

ПриміткиРедагувати

  1. Дяченко Михайло Григорович - Енциклопедія Сучасної України. esu.com.ua (ua). Процитовано 2017-04-26. 
  2. Михайло Дяченко. www.libr.dp.ua. Архів оригіналу за 2016-12-03. Процитовано 2017-04-26.