Ду-воп
Ду-воп (англ. doo-wop) — вокальний жанр ритм-енд-блюзу та рок-н-ролу[1]. Його основними ознаками є широкий спектр вокальних партій та їх гармонійне виконання, мінімальний інструментальний супровід, прості музика, ритм та тексти, безглузді склади[2].
| Ду-воп | |
|---|---|
 Френкі Лаймон та гурт the Teenagers | |
| Стилістичні походження | |
| Походження | |
| Типові інструменти | |
| Популярність | 1950-1960-ті рр. |
Історія ред.
Зародження жанру відбувалося в 1930-х — 40-х роках і його пов'язують з гуртами The Mills Brothers та The Ink Spots. Ду-воп досяг свого розквіту в 1950-1960-х роках. Рівночасно з'являється і саме слово «ду-воп». Термін походить від звуків, які виконують підспівувачі для створення гармонійності звучання.
Першим відомим хітом цього напрямку вважають пісня «h-Boom[en]», гурту The Chords' у 1954 році. Ця пісня досягла 9-ї позиції у рейтингу Billboard. А кількома місяцями пізніше канадський гурт Crew Cuts гурту The Moonglows[3], «Earth Angel» гурту The Penguins[4], Book of Love" гурту The Monotones[5],та інші.
Особливої популярності в кінці 1950-х в цьому напрямку досягли італійсько-американські гурти, учасники яких мали досвід співу в церкві, який вони могли втілити у новому напрямку. Це гурт Dion and the Belmonts (пісні «I Wonder Why[en]," «Teenager in Love[en]», «Where or When[en]»); гурт The Capris (пісні «There's a Moon Out Tonight[en]»; «Randy & the Rainbows[en]»), гурт The Four Seasons (пісні "Rag Doll", "Come on Marianne") та інші.
Жіночі ду-воп гурти в ранні роки лишались рідкістю. Першою жінкою-вокалісткою в цьому напрямку була Ліліан Ліх[en], солістка гурту Mellows У 1953-1958 роках.[6] Пісні цього гурту не потрапляли до хіт-парадів, проте пізніше її творчість було визнано класикою ду-вопа[7].
Характеристика ред.
Гурт, який виконує ду-вопову музику, складається з чотирьох-п'яти чоловік, як правило, один з них - головний тенор виконує мелодію пісні, а підспівувачі створюють гармонійне фонове звучання. Виконання може супроводжується клацанням пальців або плесканням у долоні. Інколи, наприклад у творчості The Mills Brothers, вокалісти можуть імітувати музичні інструменти, розспівуючи свою партію на беззнакові імітуючі склади, як наприклад "bom-bom-bom" для імітації лінії баса або "shang-a-lang" - длі лінії гітари чи "dooooo -wop-wop" - для імітації мідних. Наприклад, пісня "Count Every Star" гурту The Ravens (1950) включає вокалізацію "doomph, doomph", що імітує піцикато на контрабасі. Сприял розвитку ду-вопа і нові звукові рішення гурту The Orioles в таких хітах як "It's Too Soon to Know" (1948) та "Crying in the Chapel" (1953).
Примітки ред.
- ↑ Frederick Dennis Greene. Doo-wop ((англ.)) . britannica.com. Архів оригіналу за 2 квітня 2017. Процитовано 29 квітня 2017.
- ↑ Doo-wop ((англ.)) . shsu.edu. Архів оригіналу за 15 травня 2017. Процитовано 29 квітня 2017.
- ↑ Gilliland, John (1969). Show 11 – Big Rock Candy Mountain: Early rock 'n' roll vocal groups & Frank Zappa (audio). Pop Chronicles. Digital.library.unt.edu. Track 5.
- ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 24 липня 2019. Процитовано 5 серпня 2019.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 24 липня 2019. Процитовано 5 серпня 2019.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ Hinckley, David (29 квітня 2013). Lillian Leach Boyd, singer for The Mellows, dead at 76. New York Daily News. Архів оригіналу за 3 травня 2013.
- ↑ Miller, Bryan (8 вересня 1994). Doo-Wop Stars Try for a Comeback. The New York Times. Архів оригіналу за 19 March 2015.