Духовна семінарія Вілкавішкіса (лит. Vilkaviškio Palaimintojo Jurgio Matulaičio kunigų seminarija) — католицька семінарія у Литві, що виховує священиків для Вілкавішкської дієцезії.

Духовна семінарія Вілкавішкіса
Оригінальна назва Vilkaviškio kunigų seminarija
Дата заснування 18 травня 1997
Конфесія Католицизм
Церква Католицька церква
Ректор Кестутіс Жемайтіс
Розташування Маріямполе
Сайт http://vilkaviskis.lcn.lt/svietimas/seminarija

Координати: 54°33′21″ пн. ш. 23°20′40″ сх. д. / 54.55583° пн. ш. 23.34444° сх. д. / 54.55583; 23.34444

Історія

ред.

Заснована у 1826 в польському містечку Сейни (лит. — Сейняй). Незважаючи на польське географічне розташування литовці-семінаристи складали більшість, і з 1904 викладання було литовською мовою.][1].

Через політичні причини на початку 20-х років семінарія переїхала до Грижаю, що на території сучасної Литви. У 1926 – була заснована Вілкавішкіська дієцезія, у 1930 семенарія переїхала до Вілкавішкіса та почала виховувати священиків для потреб нової єпархії.

1940 – семінарія закрита окупаційною більшовицькою владою.

1941 – після звільнення Прибалтики німецькою армією, семінарія відновила роботу. Але у 1944 після повторної російської окупації було прийняте рішення закрити семінарію і перевести студентів до Каунаської семінарії[1]. У повоєнний час у Литві діяла лише одна католицька семінарія, Каунаська, і те, ще діяло в обмежених умовах — кількість семінаристів було обмежене, а число рукопокладань не перебільшувало п’яти осіб на рік.

Сучасний стан

ред.

Семінарія Вілкавішкіса була відновлена 18 травня 1997а[1]. Відновлена семінарія отримала ім’ї литовського блаженого Юргіса Матулайтіса та розташувалася у Маріямполе.

24 березня 1999 семінарія отримала статус департаменту теологічного факультету каунаського Університету Вітовта Великого. Випускники семінарії отримують ступінб бакалавра богослов’я, який дає дозвіл продовжувати навчання далі.

Примітки

ред.
  1. а б в «Vilkaviškis Blessed Jurgis Matulaitis’ Seminary» на сайті Католицької церкви Литви. Архів оригіналу за 13 серпня 2018. Процитовано 6 березня 2019.

Посилання

ред.