Відкрити головне меню

Думка — жанр (вид) невеликої медитативно-елегійної (журливої) поезії, іноді баладного змісту, який був поширений у творчості українських письменників-романтиків першої половини XIX ст. та використовувався ними на означення народних пісень такого ж змісту у тогочасних фольклорних збірниках, наприклад, розділ І у «Русалці Дністровій» — «Думи і думки», у Т. Шевченка — «Тече вода в синє море», «Думка» («Нащо мені чорні брови»), збірка А. Метлинського «Думки і пісні та ще дещо», у М. Шашкевича — «Думка» («Нісся місяць ясним небом»), цикл поезій «Думи та співи» М. Петренка та ін.

Жанрова назва «Думка» поширилася в Україні з XVIII ст. через близькі контакти з польською літературою (т. зв. українською школою в ній) та музикою. Вона вживалася тоді як авторське жанрове визначення частин лірико-оповідних музично-сценічних або інструментальних творів польських, українських та російських композиторів. У літературі термін «Думка» через свою нечіткість з часом використовувався рідко.

ДжерелоРедагувати