Відкрити головне меню

Дува (*д/н —1307) — у 1274–1282 роках володар Трансоксіани, у 1282–1307 роках правитель (хан) усього Чагатайського улусу. Вів численні війни із сусідніми державами.

Дува
Народився невідомо
Помер 1307
Громадянство
(підданство)
Flag of Chagatai khanate.svg Чагатайський улус
Національність Монголи
Діяльність суверен
Титул хан
Посада Хан і Хан
Термін 1274–1307 роки
Попередник Буга-Темур
Наступник Кунджук
Рід Чингізиди
Батько Барак-хан
Діти Кончек, Есен-Бука, Кепек-хан, Дува-Тимур, Тармаширін і Ільчиґідай

ЖиттєписРедагувати

Володар ТрансоксіаниРедагувати

Походив з династії Чингізидів. Син Барак-хана, володаря Чагатайського улуса. Після смерті Барака у 1271 році в улусі розпочав розгардіяш та боротьба між чагатаїдами. Сам Дува боровся зі своїми братами, що призвело до спустошення значних земель Семиріччя. З 1274 року Дува зумів затвердитися у частині Чагатайського улуса — Трансоксіані. Тоді ж стає союзником хана Хайду. У 1275 році брав в поході останнього проти уйгурів. Згодом виступив проти фортеці Гаочан, але не зумів її захопити. Натомість отримав викуп від господаря Гаочана. У 1276 році підтримав повстання в Тибеті проти Хубілая. У 1277 році підкорив важливе місто Бешбалик (сучасне м. Джимасар). Після цього підкорив майже усю територію Джунгарії. У 1278 році здійснив похід проти династії Юань.

Володар Чагатайського улусаРедагувати

У 1282 році за сприяння Хайду затвердився на усій частині Чагатайського улусу. У 1287 році разом з Хайду воював проти Хубілая з династії Юань. У 1292 році за наказом дуви монголи вдерлися до Пенджабу, але не досягли помітного успіху. У 1295 році за наказом Хайду виступив проти держави Іль-ханів, спустошивши Хорасан та Мазандеран, але спроба захопити Герат виявилася невдалою.

У 1297 році рушив з походом проти Делійського султанату, пограбувавши Пенджаб. Втім зрештою зазнав поразки від султана Алаудіна Хільджи. У 1298 році проти нього виступив Кургюз, сина Оладжейту-Темура, який Дува переміг та полонив. Втім незабаром неподалік Турфана зазнав поразки від нойона Ананда. Того ж року призначив Кутлук-ходжу головою моголів—кара-юнесів в частині Хорасана. У 1299–1300 роках спрямував військо на чолі із Кутлук-ходжою на Делі, який було взято в облогу. У 1301 році разом з Хайду переміг Оладжейту-Темура, який вимушений був залишити Каракорум. Після раптової смерті Хайду, Дува замість Уруса, якого бачив Хайду як спадкоємця, поставив Чапара. Того ж року разом із Чапаром діяв проти військ династії Юань в області Хангайських гір.

У 1303 році Тургай взяв в облогу Делі. Того ж року визнав формальну залежність від династії Юань. У 1304 році здійснив чергову спробу підкорити північну Індію. У 1305 році завдав поразки Чапару, хану Угедейського улуса, який визнав зверхність Дуви.

У 1305–1306 роках здійснив похід проти м.Мультан. У цей період активно боровся проти хана Чапара, який намагався в союзі з Ільханами розділити Чагатайський улус. Зрештою Дува відновив свою владу над усім улусом завдяки підтримки війська династії Юань, владу якої визнав у 1306 році. У 1307 році Дува стратив Чапара, розділивши його володіння між Янгічаром, сином Хайду, та Тюме, онуком Гуюк-хана. Помер у 1307 році після паралича. Незабаром після цього Чагатайський улус поринув у чвари.

ДжерелаРедагувати

  • René Grousset, L'empire des steppes, Attila, Gengis-Khan, Tamerlan, Paris, Payot,‎ 1965, 4e éd. (1re éd. 1938), version pdf : 669 p.
  • Michael Biran, Qaidu and the Rise of the Independent Mongol State in Central Asia. The Curzon Press, 1997, ISBN 0-7007-0631-3.