Відкрити головне меню

«Друг народу» («L'Ami du peuple») — французька політична газета революційного періоду, створена і опублікована Жан-Поль Маратом з 1789 по 1792 роки на заміну журналу «Французька Республіка».

Вона також з'явилася у вигляді плакатів з надписами «друг народу», розміщених на стінах Парижа.

ІсторіяРедагувати

Вперше газета вийшла 8 вересня 1789 року під назвою «Паризький публіцист»[1]. З 16 вересня 1789 року, після виходу 5-ти номерів, назва змінюється на «Друг народу»[2].


ПеребоїРедагувати

Після виходу випуску № 97 (14 січня 1790) Жан-Поль Марат, постає перед судом за «розпалювання насильства». За образи пана Bouchet d'Argis, був виданий ордер на арешт підписаний мером Парижа Jean Sylvain Bailly. Три місяці Марат ховався в Парижі, після цього відправився у Лондон. За час його відсутності були опубліковані контрафактні примірники, зокрема, пан Vaudin видав тридцять номерів. Пізніше Марат почав видавати газету «Французький Меркурій», перший номер якої вийшов 2 червня 1790 року.

14 вересня 1791 року, в день прийняття конституції Луї XVI, Марат залишив Францію, щоб уникнути різника Маке, спокусившивши його жінку, і знову переїхав до Лондону. Після цього «Друг народу» друкуєтьсяя 22 вересня Clermont-de-L'Oise та 23 вересня Breteuil. Видання робить паузу 4 грудня 1791 по 12 квітня 1792 і знову з'являється, після перерви в чотири місяці, за участі Simone Evrard, який став компаньйоном Марата.

Під час перерви, 18 березня 1792, Марат опублікував проспект нового журналу — «Школа громадянина».

Газета повністю припиняє існування 21 вересня 1792 після трьох років і 685 номерів[3].

НаступникРедагувати

Із 25 вересня 1792 газета виходить під назвою «Французька Республіка»[4]. Також «Друг народу» — назва газети, заснованої François-Vincent Raspail в 1848 році.

ПлакатиРедагувати

«Aux Armes ! C'en est fait de nous !» (До зброї! Це зробили ми!) — 28 липня 1790 року.[5]

Товариство друзів народуРедагувати

«Товариство друзів народу» (фр. La Société des Amis du peuple) - французька громадська організація часу Липневої революції 1830 року. У товариство входили видатні республіканці. Товариство брало участь у повстанні ліонських робітників в 1831 році і в повстанні республіканців в Парижі 5-6 червня 1832 року.

Союз друзів народуРедагувати

Союз друзів народу — таємна політична організація, що існувала у Львові 1833—35. Її задачами були повалення абсолютизму за допомогою збройного повстання, утворення на землях колишньої Речі Посполитої федеративної демократичної республіки, ліквідації станових привілеїв, звільнення селян від панщини і передачі їм земельних наділів. Була підпорядкована організації польських карбонаріїв у Галичині. До її складу входили представники інтелігенції, студенти університету та ін. соціальні стани. Керівним органом союзу була декастерія, якій підлягали низові групи — роти. Очолювали організацію Г.Вісньовський та Л.Давид, її членами були С.Гощинський, Ш.Конарський, Л.Лукашевич. До однієї з рот входило 12 українських студентів університету (І.Сілецький, Р.Крижанівський, М.Мінчакевич, Т.Кульчицький, К.Слоневський, С.Мійський, Й.Охримович, І.Покинський та ін.). 1835 організація стала складовою частиною товариства "Співдружність польського народу".

ПриміткиРедагувати

  1. Alfred Bougeart, 1865, p. 184
  2. Alfred Bougeart, 1865, p. 186
  3. Alfred Bougeart, " Journal L'Ami du peuple ", chapitre XII, dans Marat, l'ami du peuple, Volume 1, A. Lacroix, Verboeckhoven & cie, 1865 [lire en ligne]
  4. Funck-Brentano
  5. Agnès Steuckardt, " Les ennemis selon L'Ami du peuple, ou la catégorisation identitaire par contraste ", Révolutions, dans Mots. Les langages du politique, ENS éditions, juillet 2002 (ISSN 1960-6001) p. 7-22 [lire en ligne]

Джерела та літератураРедагувати