Дров'яний стіс, дров'яний шта́бель, діал. косте́р — рівно складений для зберігання ряд дров[1][2]. У стосах паливо добре просихає і в будь-який момент доступно для використання[3]. Для захисту від вологи стоси поміщають під накриттями, складають їх у спеціальних приміщеннях (дровітнях, дровниках). Стіс об'ємом в один кубічний сажень був одиницею ліку дров і називався сажень, сяг чи просто стіс[4][5][1].

Укладений простий штабель, з опорою з дров, складених «кліттю»
Круговий стіс

Існує кілька способів укладання стосу:

  • Штабель — паралельне укладання полін. Укладені таким способом дрова легко розкочуються, тому штабелі краще влаштовувати між опорами (стінами, огорожами, спеціально зробленими рамами).
  • «Кліть» — чергування подовжніх і поперечних рядів дровин.
  • Круговий спосіб — укладання дровин у коло.

Між двома клітями колотих дров можна помістити штабель неколотих, які в такому разі не будуть розкочуватися[3] (за ГОСТ 3243-88, кліті укладають через кожні десять метрів).

Див. такожРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. а б Стіс // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.
  2. Костер // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.
  3. а б Способи укладання дров на ділянці: як скласти стіс своїми руками?
  4. Сажень // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.
  5. Сяг // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.