Відкрити головне меню

Дробимість - узагальнюючий параметр механічних властивостей корисної копалини.

Існує значна кількість методів визначення дробимості, які розроблені згідно з вимогами окремих галузей промисловості. Для дроблення мінеральної сировини з метою її подальшого збагачення застосовуються такі методики: стандартна, Механобрчормету, Уралмеханобру, Механобру та фірми «Алліс-Чалмерс».

  • За стандартною методикою дробимість визначається на гідравлічному пресі руйнуванням проб матеріалу крупністю –10+6, –20+10, –40+20 мм. Пробу засипають у циліндр діаметром 75(100) мм і вводять у нього плунжер. Циліндр установлюють на нижню плитку преса. Підвищуючи зусилля на плунжер зі швидкістю 1 – 2 кН/с, доводять його до 50 кН. При цьому плунжер опускається на відстань r. Пробу висипають з циліндра і просівають на контрольному ситі (1,25; 2,5 або 5 мм у залежності від крупності вихідного матеріалу).Залишок на контрольному ситі після сухого або мокрого просівання зважують.

Дробильність D* матеріалу визначається за формулою:

D* = 100 (m - m1)/m

де m і m1 – маса відповідно вихідної навіски і залишку на контрольному ситі, кг.

Формула відображує відносну зміну крупності матеріалу з наростанням вмісту якогось вузького класу.

  • Методика Механобрчормету. Визначення дробильності засновано на оберненій пропорційності ходу плунжера та руйнуючого навантаження (міцності порід). Енергія дроблення у цьому випадку виражається питомою роботою руйнування, що базується на стандартному методі визначен-ня коефіцієнта міцності.
  • Методика Уралмеханобру призначена для визначення дробильності проб невеликого об’єму в лабораторній дробарці. Як еталонну використо-вують пробу, відібрану на діючому підприємстві. Еталонну та досліджувану проби масою 0,2 – 5 кг подрібнюють до крупності 3 – 20 мм в лабораторній щоковій дробарці при ширині розвантажувальної щілини 3 мм. Визначають потужність робочого та холостого ходу дробарки за допомогою ватметра (самописця), а також характеристики крупності вихідних та дроблених продуктів. Розраховують продуктивність Q (кг/год) і питому витрату енергії E (кВт•год/т).
  • Методика Механобру полягає у тому, що пробу для досліджень оде-ржують дробленням матеріалу у щоковій дробарці ЩДП-2,3х3,2 та після видалення з нього дрібного класу крупністю менше ширини розвантажувальної щілини конусної дробарки КСД-600 направляють на дроблення у КСД-600. У конусній дробарці КСД-600 підготовлену пробу масою 150 – 300 кг крупністю 7(5) – 50(40) мм дроблять і визначають потужність дробарки при роботі під навантаженням. Як показник дробильності прийнятий індекс роботи Wi (кВт•год/т), який являє собою опір матеріалу при дробленні або подрібненні. Індекс роботи дорівнює витраті енергії (кВт•год/т), що необхідна для скорочення матеріалу від теоретично безкінечного розміру до 80 % класу – 0,1 мм.
  • Лабораторна методика фірми «Алліс-Чалмерс» (США) також за показник дробильності використовує індекс роботи Wi (кВт•год/т). Для досліджень застосовують подвійний маятниковий копер з вагами (молоти) масою 13,6 кг.

Див. такожРедагувати

ЛітератураРедагувати

  • Смирнов В.О., Білецький В.С. Підготовчі процеси збагачення корисних копалин. [навчальний посібник]. – Донецьк: Східний видавничий дім, Донецьке відділення НТШ, 2012. – 284 с.