Древняк
| Древняк | ||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
.JPG) Древняк смугастий (Blythipicus pyrrhotis)
| ||||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||
Види
| ||||||||||||||||||
| Синоніми | ||||||||||||||||||
| Venilia Bonaparte, 1850[4] | ||||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||||
|
Древня́к[7] (Blythipicus) — рід дятлоподібних птахів родини дятлових (Picidae). Представники цього роду мешкають в Гімалаях і Південно-Східній Азії[8]. Рід Blythipicus був названий на честь англійського зоолога Едварда Бліта[9].
Опис ред.
Древняки — дятли невеликого і середнього розміру, середня довжина яких становить 23-30 см, а вага 64-170 г. Вони мають короткі хвости і довгі, прямі, долотоподібні, широкі біля основи дзьоби. Ніздрі прикриті пір'ям і широко розставлені. Четвертий палець довший за два передніх, а перший короткий. Древняки мають переважно темно-коричневе або рудувато-коричневе забарвлення, верхня частина тіла у них смугаста. У самців на шиї і на голові з боків є чорні плями, відсутні у самиць.
Древняки живуть в густому підліску тропічних лісів. Вони живляться личинками короїдів, термітів, мурах та інших комах.
Види ред.
Виділяють два види:[10]
- Древняк малий (Blythipicus rubiginosus)
- Древняк смугастий (Blythipicus pyrrhotis)
Примітки ред.
- ↑ Bonaparte, Charles Lucien (1854). Quadro dei volucri zigodattili ossia passeri a piedi scansori. У de Luca, Serafino; Müller, D. (ред.). L'Ateneo Italiano; raccolta di documenti e memorie relative al progresso delle scienze fisiche (Italian) . Т. 2. Parigi [Paris]: Victor Masson. с. 116–129 [124].
- ↑ Gray, George Robert (1855). Catalogue of the Genera and Subgenera of Birds Contained in the British Museum. London: British Museum. с. 94.
- ↑ Peters, James Lee, ред. (1948). Check-List of Birds of the World. Т. 6. Cambridge, Massachusetts: Harvard University Press. с. 224.
- ↑ Ch.L. Bonaparte: Conspectus generum avium. Cz. 1. Lugduni Batavorum: Apud E.J. Brill, 1850, s. 128.
- ↑ P.A. Malherbe: Monographie des picidées, ou Histoire naturelle des picidés, picumninés, yuncinés ou torcols; comprenant dans la première partie, l’origine mythologique, les mœurs, les migrations, l’anatomie, la physiologie, la répartition géographique, les divers systèmes de classification de ces oiseaux grimpeurs zygodactyles, ainsi qu’un dictionnaire alphabétique des auteurs et des ouvrages cités par abréviation; dans la deuxième partie, la synonymie, la description en latin et en français, l’histoire de chaque espèce, ainsi qu’un dictionnaire alphabétique et synonymique latin de toutes les espèces. Metz: Typ. de J. Verronnais, 1861, ss. liii.
- ↑ J. Cabanis & F. Heine: Museum Heineanum: Verzeichniss der ornithologischen Sammlung des Oberamtmann Ferdinand Heine, auf Gut St. Burchard vor Halberstadt. T. 4: Klettervögel. Cz. 2: Spechte. Halberstadt: In Commission bei R. Frantz, 1863.
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ D.W. Winkler, S.M. Billerman & I.J. Lovette: Woodpeckers (Picidae), version 1.0. W: S.M. Billerman, B.K. Keeney, P.G. Rodewald & T.S. Schulenberg (red.): Birds of the World. Ithaca, NY: Cornell Lab of Ornithology, 2020. DOI:10.2173/bow.picida1.01. [dostęp 2020-06-26].
(необхідна підписка)
- ↑ Jobling, James A. (2010). The Helm Dictionary of Scientific Bird Names. London: Christopher Helm. с. 73. ISBN 978-1-4081-2501-4.
- ↑ Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2022). Woodpeckers. IOC World Bird List Version 12.2. International Ornithologists' Union. Процитовано 13 вересня 2022.
Посилання ред.
- Shakya, S.B.; Fuchs, J.; Pons, J.-M.; Sheldon, F.H. (2017). Tapping the woodpecker tree for evolutionary insight. Molecular Phylogenetics and Evolution. 116: 182—191. doi:10.1016/j.ympev.2017.09.005. PMID 28890006.
|
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |