Драпак
знаряддя для повторного обробітку ґрунту
Драпак (просапник, серпатка, шкрапатор, сапатор) — знаряддя для повторного обробітку ґрунту, вид найпростішого культиватора, що поширився на Україні в другій половині ХІХ ст[1]. Являв собою дерев'яну (у фабричних варіантах — залізну) трикутну (іноді трапецеподібну) раму, в яку вмонтовувалося 3-5-7 і більше залізних ральників (зубців, лаб). На вершині трикутника кріпився регулятор глибини — гребінка, за гак якої чіплявся орчик для тягла. В окремих варіантах цей засіб мав два колеса та одну чи навіть дві чепіги. Запрягали наші пращури у драпак за звичаєм тільки пару коней чи волів.
Примітки
ред.- ↑ Українська минувшина: Ілюстрований етнографічний довідник. — 2 -е вид./А. П. Пономарьов, Л. Ф. Артюх, Т. В. Косміна та ін. К.: Либідь, 1994. — с.41