Доротея Клюмпке-Робертс
Доротея Клюмпке-Робертс (англ. Dorothea Klumpke Roberts; 9 серпня 1861, Сан-Франциско — 5 жовтня 1942, там само) — американська астрономка. Працювала в Паризькій обсерваторії, потім проводила дослідження спільно з чоловіком Айзеком Робертсом[en]. Стала першою жінкою, яка захистила докторську дисертацію в Паризькому університеті; першою, що отримала «Премію для жінок» Астрономічного товариства Франції; першою жінкою — членом Паризької академії наук, а також першою жінкою, яка здійснила астрономічні спостереження з повітря[7].
| Доротея Клюмпке-Робертс | |
|---|---|
| фр. Dorothea Klumpke | |
 | |
| Народилася |
9 серпня 1861[1][2][3] Сан-Франциско, Каліфорнія, США[4] |
| Померла |
5 жовтня 1942[1][4][…] (81 рік) Сан-Франциско, Каліфорнія, США[4] |
| Країна |
.svg){kind=small} США.svg){kind=small} Франція |
| Діяльність | астроном, керівниця |
| Alma mater |
факультет природничих наук Паризького університетуd[5] Паризький університет |
| Галузь | астрономія і корпоративне управління[6] |
| Заклад | Паризька обсерваторія[4] |
| Науковий ступінь | доктор наук[d] (1893) |
| Членство |
Лондонське королівське астрономічне товариство British Astronomical Associationd Astronomical Society of the Pacificd |
| Батько | John Gerard Klumpked[4] |
| Мати | Dorothea Mathilda Tolled[4] |
| Брати, сестри |
Анна Елізабет Клюмпке Джулія Клюмпкеd Августа Дежерін-Клюмпке |
| У шлюбі з | Isaac Robertsd[4] |
| Нагороди | |
 Доротея Клюмпке-Робертс у Вікісховищі | |
Життєпис ред.
Доротея Клюмпке народилася в Сан-Франциско 1861 року в родині емігранта з Німеччини Джона Герарда Клюмпке, який приїхав зі своєю сім'єю в Каліфорнію в роки Золотої лихоманки. Доротея, п'ятеро сестер і двоє братів отримали хорошу освіту: батьки посилали їх учитися в кращі школи Німеччини, Швейцарії і Франції. Багато з них згодом здобули популярність, зокрема художниця Анна Елізабет, скрипалька Джулія і неврологиня Августа Клюмпке[7].
1886 року в Паризькому університеті Доротея здобула диплом бакалавра математики і математичної астрономії. Темою її дисертації були математичні методи дослідження кілець Сатурна[8] (на основі незавершеної роботи Софії Ковалевської[7]). Пізніше, 1893 року, вона стала першою жінкою, яка здобула в Паризькому університеті докторський ступінь[8].
1887 році Доротея Клюмпке почала працювати в обсерваторії, де займалася фотографічними методами визначення власних рухів зірок. Коли обсерваторія, за ініціативою Міжнародного астрономічного конгресу, запустила масштабний міжнародний проєкт Carte du Ciel, передбачав фотографування великої ділянки неба, Доротея очолила бюро вимірювань і керувала проєктом від 1891 до 1901 року. За цю роботу вона здобула «Жіночу премію» (Prix des Dames) Французького астрономічного товариства 1889 року, а також, 1893 року, стала членкинею Паризької академії наук[8]. Того ж року одну з її робіт з астрономічної картографії відзначено великою грошовою премією на Всесвітній виставці в Чикаго[8].
1899 року Доротея Клюмпке стала першою жінкою, яка здійснила астрономічні спостереження з повітря. Вона була в групі дослідників, які піднялися на повітряній кулі на висоту 500 метрів, щоб спостерігати за метеорним потоком леоніди[7]. Клюмпке, разом з колегами, провела на повітряній кулі п'ять годин в ніч з 15 на 16 листопада 1899 року; за цей час їм вдалося зареєструвати 30 метеорів, з яких 12 належали до леонідів[9].
1901 року Доротея Клюмпке пошлюбила Айзека Робертса[en], астронома-аматора з Уельсу і одного з піонерів астрономічної фотографії. Вони оселилися в Англії, де Робертс побудував власну чудово обладнану обсерваторію, і спільно вели астрономічні дослідження[7].
Після смерті Робертса 1904 року Доротея повернулася до Франції, де жила з матір'ю і однією із сестер. Вона також продовжила справу покійного чоловіка і 1929 року опублікувала його «Atlas of 52 Regions, Guide to William Herschel's Fields of Nebulosity». За цю роботу Французька академія наук нагородила її 1932 року премією Hélène-Paul Helbronner. 1934 року Доротею Клюмпке за багаторічний внесок в астрономію відзначено орденом Почесного легіону[8].
У 1930-х роках Доротея Клюмпке-Робертс повернулася в Сан-Франциско, де продовжувала займатися астрономією. Вона також створила фонд Клюмпке-Робертс, у пам'ять про батьків і чоловіка, на базі якого згодом створено однойменну премію, що вручається за популяризацію астрономії[8].
Доротея Клюмпке-Робертс померла в Сан-Франциско 5 жовтня 1942 року. На її честь названо астероїди (339) Доротея і (1040) Клампкея[10].
Життєпис ред.
- ↑ а б SNAC — 2010.
- ↑ а б Find a Grave — 1996.
- ↑ FemBio database
- ↑ а б в г д е ж Ogilvie M. B. The Biographical Dictionary of Women in Science: Pioneering Lives From Ancient Times to the Mid-20th Century — Routledge, 2003. — Vol. 2. — P. 1106. — 798 p. — ISBN 978-1-135-96342-2
- ↑ Czech National Authority Database
- ↑ а б в г д Encyclopedia of World Scientists, 2007, с. 627.
- ↑ а б в г д е The Biographical Encyclopedia of Astronomers, 2007, с. 646.
- ↑ Peter Jenniskens, Petrus Matheus Marie Jenniskens. Meteor Showers and Their Parent Comets. — Cambridge University Press, 2006. — P. 161—162.
- ↑ Paul Murdin. Rock Legends: The Asteroids and Their Discoverers. — Springer, 2016. — P. 99.
Література ред.
- Katherine Bracher. Klumpke Roberts, Dorothea // The Biographical Encyclopedia of Astronomers / Thomas Hockey. — Springer Science+Business Media, LLC, 2007. — P. 646. — ISBN 13: 978-0-387-31022-0.
- Elizabeth H. Oakes. Roberts, Dorothea Klumpke // Encyclopedia of World Scientists. — Infobase Publishing, 2007. — P. 627.