Доповідь Леопольда

Доповідь Леопольда, офіційно «Управління дикою природою в національних парках» (англ. Wildlife Management in the National Parks) — документ, що складається з низки рекомендацій щодо управління екосистемою, які 1963 року Спеціальна консультативна рада з управління дикою природою представила міністру внутрішніх справ США Стюарту Юдаллу. Звіт отримав неофіційну назву за прізвищем голови ради та основного автора Альдо Старкера Леопольда^[en] і пізніше відіграв важливу роль при доопрацюванні правил збереження навколишнього середовища.

Після кількох років суспільної полеміки навколо примусового скорочення популяції оленів вапіті в Єллоустоунському національному парку Стюарт Юдалл призначив консультативну раду, щоб зібрати наукові дані щодо управління дикою природою національних парків. Було наголошено, що програми вибракування в інших національних парках виявилися неефективними, і рекомендовано змінити управління популяціями вапіті Єллоустоуна. З точки зору цілей і методів управління парковою дикою природою в доповіді пропонується забезпечувати не тільки захист популяцій диких тварин, але й їх регулювання, щоб запобігти деградації довкілля. Щодо боротьби з хижаками, екології пожеж та інших питань висувається ідея, що Службі національних парків (СНП) слід для управління парками наймати науковців і застосовувати сучасні наукові дослідження.

Доповідь Леопольда стала першим конкретним планом з управління відвідуваністю парків та екосистемами відповідно до єдиних принципів. Його передруковували в кількох виданнях країни, багато рекомендацій із документа увійшли до офіційних правил СНП. Доповідь примітна тим, що в ній припускається, що управління парками має фундаментальну мету відбити «первинний вигляд, розумну ілюзію первозданної Америки» (англ. "the primitive scene … a reasonable illusion of primitive America"), разом з тим, його критикували за ідеалізм і обмежене охоплення.

Література ред.

Burnham, Philip. Indian Country, God's Country: Native Americans and the National Parks. Washington, D.C.: Island Press, 2000. ISBN 1-55963-667-X.
Callicott, J. Baird, and Michael P. Nelson. The Great New Wilderness Debate. Athens, GA: University of Georgia Press, 1998. ISBN 0-8203-1984-8.
Dilsaver, Lary M. America's National Park System: The Critical Documents. Lanham, MD: Rowman & Littlefield, 1997. ISBN 0-8476-8440-7.
Wildlife Management in the National Parks. National Park Service.
Norton, Bryan G. 1994. Toward Unity Among Environmentalists. New York: Oxford University Press. ISBN 0-19-509397-6.
Pritchard, James A. 1999. Preserving Yellowstone's Natural Conditions: Science and the Perception of Nature. Lincoln: University of Nebraska Press. ISBN 0-8032-3722-7.
Rothman, Hal. 2007. Blazing Heritage: A History of Wildland Fire in the National Parks. New York: Oxford University Press. ISBN 0-19-531116-7.
Schullery, Paul. 1997. Searching for Yellowstone: Ecology and Wonder in the Last Wilderness. Boston: Houghton-Mifflin. ISBN 978-0-618-15363-3.
Sellars, Richard West. 1999. Preserving Nature in the National Parks: A History. New Haven: Yale University Press. ISBN 0-300-07578-2.
United States Committee on Improving the Science and Technology Programs of the National Park Service.; et al. 1992. Science and the National Parks. Washington, D.C.: National Academy Press. ISBN 0-585-08525-0.
Wright, R. Gerald. 1992. Wildlife Research and Management in the National Parks. Urbana: University of Illinois Press. ISBN 0-252-06195-0.
Cain, Stanley A, et al. Predator Control — 1971; Report to the President's Council on Environmental Quality and the U.S. Department of the Interior by the Advisory Committee of Predator Control. Ann Arbor, University of Michigan Press: 1971.
Robbins, W. J., et al. National Academy of Sciences Advisory Committee on Research in the National Parks. National Park Service.

Посилання ред.

«Управління дикою природою у національних парках»(англ.) на сайті Служби національних парків США