Домінуюча культура ― це культурна практика, яка є домінуючою в межах певного політичного, соціального чи економічного утворення, в якому присутня безліч культур. Це може стосуватися мови, релігії, соціальних цінностей та/або соціальних звичаїв. Ці особливості часто є нормою для всього суспільства. Це досягається домінантним прийняттям більшості населення та має значну присутність у закладах, що стосуються комунікації, освіти, художнього самовираження, права, політики та бізнесу. Поняття «домінуюча культура», як правило, використовується в академічному дискурсі в таких галузях, як соціологія, антропологія та культурологія. [1]

У суспільстві культура встановлюється і керується людьми, які мають найбільшу владу (гегемонію).[2] У культурі група людей, які мають здатність утримувати владу над соціальними інститутами та впливати на інші переконання та дії суспільства, вважається домінантною. Культура, яка є домінуючою в межах певного геополітичного утворення, може змінюватися з часом у відповідь на внутрішні або зовнішні фактори, але вона, як правило, є дуже стійкою і здатною ефективно відтворюватися з покоління в покоління. У полікультурному суспільстві різні культури шанують і поважають однаково. Домінуючу культуру можна просувати навмисно та шляхом придушення культур меншин або субкультур.[3]

Приклад

ред.

Індіанські дослідження

ред.

У Сполучених Штатах часто розрізняють культуру корінного населення корінних американців та домінуючу культуру, яку можна охарактеризувати як «WASP» (Білі англосаксонські протестанти) ― «білий», «англо», «середній клас» тощо. Деякі корінні американці вважаються частиною культури власного племені, громади чи сім’ї, водночас беручи участь у пануючій культурі Америки в цілому.[4] Також кажуть, що етнічні групи побутують у Сполучених Штатах у зв’язку з домінуючою культурою, яка зазвичай розглядається як англомовна, європейського походження та протестантської християнської віри. Американці азійського походження[5], євреї[6][7], афроамериканці[8], латиноамериканці[9] та глухі[10][11] серед інших, вважаються такими, що стоять перед вибором протистояти, протистояти їм, асимілюватися, окультурювати (тобто існувати поряд) або іншим чином реагувати на домінуючу культуру.

Див. також

ред.

Примітки

ред.
  1. Gordon Marshall (1998). A Dictionary of Sociology. Oxford University Press. Архів оригіналу за 21 вересня 2016. Процитовано 24 червня 2021.
  2. Johnson, Richard; Chambers, Deborah; Raghuram, Parvati; Tincknell, Estella (14 квітня 2004). The Practice of Cultural Studies (англ.). SAGE. ISBN 978-1-84860-514-5. Архів оригіналу за 31 січня 2022. Процитовано 31 січня 2022.
  3. Lears, T. J. Jackson (1985-06). The Concept of Cultural Hegemony: Problems and Possibilities. The American Historical Review. Т. 90, № 3. с. 567. doi:10.2307/1860957. ISSN 0002-8762. Процитовано 31 січня 2022.
  4. Maria Falkenhagen and Inga K. Kelly (May 1974). The Native American in Juvenile Fiction: Teacher Perception of Stereotypes. Journal of American Indian Education. 13 (2). Архів оригіналу за 20 січня 2015.
  5. Lowe, Lisa (1996). Immigrant Acts: On Asian American Cultural Politics (англ.). Duke University Press. ISBN 978-0-8223-1864-4. Архів оригіналу за 31 січня 2022. Процитовано 31 січня 2022.
  6. Why Be Jewish? by Rabbi Meir Kahane - The Jewish Eye. www.thejewisheye.com. Архів оригіналу за 26 березня 2019. Процитовано 31 січня 2022.
  7. Shlomo Sharan: Assimilation, Normalcy and Jewish Self-Hatred. web.archive.org. 3 грудня 2008. Архів оригіналу за 3 грудня 2008. Процитовано 31 січня 2022.
  8. Parker, Patricia S. (2001). African American Women Executives' Leadership Communication within Dominant-Culture Organizations: (Re)Conceptualizing Notions of Collaboration and Instrumentality. Management Communication Quarterly (англ.). Т. 15, № 1. с. 42—82. ISSN 0893-3189. Архів оригіналу за 31 січня 2022. Процитовано 31 січня 2022.
  9. Flagstaff Live. web.archive.org. 11 липня 2011. Архів оригіналу за 11 липня 2011. Процитовано 31 січня 2022.
  10. Parasnis, Ila (28 серпня 1998). Cultural and Language Diversity and the Deaf Experience (англ.). Cambridge University Press. ISBN 978-0-521-64565-2. Архів оригіналу за 31 січня 2022. Процитовано 31 січня 2022.
  11. Halpern, "Listening in on Deaf Culture". web.archive.org. 6 жовтня 2013. Архів оригіналу за 6 жовтня 2013. Процитовано 31 січня 2022.