Долина Райта
Долина Райта (названа на честь сера Чарльза Райта) — центральна з трьох сухих долин в Трансантарктичних горах. Розташована на захід від протоки Мак-Мердо приблизно 77°10′ пд. ш. 161°50′ сх. д. / 77.167° пд. ш. 161.833° сх. д.. По долині Райта протікає річка Онікс — найдовша річка Антарктиди; тут знаходяться озеро Браунворт – витік річки Онікс – і озеро Ванда, в яке Онікс впадає. У південно-західній частині долини (англ. South Fork) розташувалося озеро Дон-Хуан.
Хоча систему долин було виявлено 1903 року під час експедиції «Discovery» на чолі з капітаном Скоттом, долину Райта, розташовану недалеко від центру системи, не було видно, поки 1947-го року не було зроблено аерофотознімки регіону.[1] Вчені були здивовані парадоксальним фактом, що долина безпосередньо прилягає до постійного льодовикового щита Східної Антарктиди і залишається вільною від льоду протягом, принаймні, однієї тисячі років.[2] Крім того, озеро Ванда живиться влітку талою водою річки Онікс і зберігає достатньо високу температуру води у своїй найглибшій точці. Незважаючи на те, що озеро протягом цілого року покрите приблизно трьома метрами льоду, температура на дні[3] озера була оцінена в 25° C. Відсутність снігу, відносно високі температури озера, особливості порід, висушені туші тюленів і майже повна відсутність рослин вимагають детальнішого дослідження.
У 1968–1995 роках поблизу східного кінця озера Ванда існувала новозеландська дослідницька станція «Ванда».
Див. також ред.
Примітки ред.
- ↑ Harrowfield, David L., 2005: Vanda Station, History of an Antarctic Outpost. New Zealand Antarctic Society. ISBN 0-473-06467-7.
- ↑ Ragotzkie, R. A., and G. Likens, 1964: «The heat balance of two Antarctic lakes.» Limnology and Oceanography 9, 412–425
- ↑ глибині 65 метрів
Посилання ред.
- Панорама долини Райта [Архівовано 25 вересня 2015 у Wayback Machine.]