Доктрина Вайнбергера
Доктрина Вайнбергера (англ. Weinberger Doctrine) — це список пунктів, що визначають коли Сполучені Штати можуть використовувати свої війська у військові діях. Доктрина була публічно оголошена міністром оборони США Каспаром Вайнбергером 28 листопада 1984-го року у промові, названій «Використання військової сили» («The Uses of Military Power»), виголошеній в Національному прес-клубі у Вашингтоні, округ Колумбія.[1]
Доктрина Вайнбергера була наслідком сукупних уроків, витягнутих з війни у В'єтнамі і бажання уряду США уникнути таких трясовин у майбутньому.[2]
Доктрина Вайнбергера
ред.Доктрина Вайнбергера включає наступні пункти:
- Сполучені Штати повинні використовувати військові сили для боротьби тільки якщо це пов'язано з життєво важливими національними інтересами Сполучених Штатів або їх союзників.
- Війська США повинні використовуватися тільки з повною відданістю і з явним наміром перемогти. В іншому разі, війська не повинні використовуватись.
- Бойові частини США повинні використовуватися тільки з чітко визначеними політичними та військовими цілями і здатністю для досягнення цих цілей.
- Зв'язок між цілями та розміром і складом військових сил повинен постійно переглядатись і бути скоригованими в разі потреби.
- Війська США не повинні використовуватися в бою без «обґрунтованої впевненості» в підтримці американської громадськості та Конгресу США.
- Використання військ США слід розглядати тільки як останній засіб.
Див. також
ред.Посилання
ред.- ↑ PBS.org: transcript of «The Uses of Military Power». Архів оригіналу за 11 червня 2010. Процитовано 17 березня 2011.
- ↑ LaFeber, Walter. «The Rise and Fall of Colin Powell.» Political Science Quarterly. Vol. 124, No. 1 (March, 2009) pp. 71-93.
Це незавершена стаття з військової справи. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
Це незавершена стаття про політику США. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |