Договір Джея — договір про дружбу, торгівлю і мореплавання, укладений у 1794 році між США і Великою Британією. Підписаний у Лондоні 19 листопада 1794 року верховним суддею США Джоном Джєєм (J. Jay) та англійським міністром закордонних справ лордом Гренвіллом. Набрав чинності 28 жовтня 1795 року.

Договір Джея
Типміжнародний договір
Підписано19 листопада 1794
МісцеЛондон
ПідписантиДжон Джей і Вільям Ґренвілл
СторониСША і Британська імперія
CMNS: Медіафайли у Вікісховищі

Згідно з договором Джея, Велика Британія зобов'язалася до 1 червня 1796 року відвести свої війська з фортів на територіях, що відійшли до США за Версальським мирним договором 1783 року. Передбачалося створення змішаних комісій для врегулювання територіальних і фінансово-економічних питань. Англійські кораблі отримали право заходу в усі порти США, тоді як американці могли вести торгівлю з Британською Вест-індією на судах водотоннажністю не більше 70 тонн. Договір Джея забороняв американцям ввезення бавовни, цукру, кави, какао і деяких інших товарів. Нерівноправний характер Договору Джея викликав невдоволеність у США.

Незважаючи на сильну опозицію в палаті представників і в сенаті, договір під впливом Вашингтона й Гамільтона все ж таки був ратифікований 24 червня 1795 року. Спірне питання про торгівлю з Вест-Індією було остаточно врегульовано на користь США в 1830 році президентом Джексоном, а питання про уточнення американо-канадського кордону — лише в 1842 році договором Вебстера—Ешбертона.

Література

ред.

Посилання

ред.