Дмитрук Богдан Олександрович
український військовик
Богда́н Олекса́ндрович Дмитру́к — полковник Збройних сил України, учасник російсько-української війни. Повний лицар ордена Богдана Хмельницького. Кавалер ордена «За мужність» III ступеня.
| Дмитрук Богдан Олександрович | |||||
|---|---|---|---|---|---|
 Полковник | |||||
| Загальна інформація | |||||
| Народження |
Нікополь | ||||
| Громадянство |
 Україна | ||||
| Військова служба | |||||
| Приналежність |
Україна | ||||
| Вид ЗС |
 Збройні сили | ||||
| Рід військ |
 Механізовані війська | ||||
| Формування | |||||
| Війни / битви | Війна на сході України | ||||
| Нагороди та відзнаки | |||||
| |||||
З життєпису ред.
Богдан Дмитрук народився в Нікополі. Закінчив Харківський військовий університет. 2011 року він, незадоволений станом справ в Збройних силах України, у званні майора пішов у відставку. До 2014 року мав приватний бізнес — станцію технічного обслуговування. У серпні 2014 року, подолавши бюрократичні перешкоди, повернувся в армію. У січні 2015-го був поранений осколками гранати в живіт і в ногу[1]. Станом на жовтень 2015-го — командир 2-го батальйону, з липня 2016 командир 1-го батальйону, 93-тя бригада.
Нагороди ред.
- Орден Богдана Хмельницького I ст. (13 квітня 2022) — за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі[2];
- Орден Богдана Хмельницького II ст. (21 серпня 2020) — за вагомий особистий внесок у зміцнення обороноздатності Української держави, мужність, виявлену під час бойових дій, зразкове виконання службових обов'язків та високий професіоналізм[3];
- Орден Богдана Хмельницького III ст. (10 жовтня 2015) — за особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі[4];
- орден «За мужність» III ступеня (22 січня 2024) — за особисту мужність і самовідданість, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі[5].
Примітки ред.
- ↑ В. Ясинська. «Комбат 1-го батальйону 93-ї бригади Богдан Дмитрук: „Якщо буде наступ, я даю гарантію, що ми зможемо затримати ворога. Головне, щоб було кому воювати далі, за нами“». 25.07.18. Прочитано 19.05.2022. Архів оригіналу за 19 травня 2022. Процитовано 19 травня 2022.
- ↑ Указ Президента України від 13 квітня 2022 року № 236/2022 «Про відзначення державними нагородами України»
- ↑ Указ Президента України від 21 серпня 2020 року № 333/2020 «Про відзначення державними нагородами України»
- ↑ Указ Президента України від 10 жовтня 2015 року № 574/2015 «Про відзначення державними нагородами України»
- ↑ Указ Президента України від 22 січня 2024 року № 19/2024 «Про відзначення державними нагородами України»
Джерела ред.
|
Це незавершена стаття про військового чи військову Збройних сил України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |