Дзиба Сергій Вікторович

Сергі́й Ві́кторович Дзи́ба (1 жовтня 1967, Житомир — 17 вересня 2016, Житомир, Україна) — український військовик, підполковник Збройних сил України. Заступник командира 95-ї окремої десантно-штурмової бригади. Лицар Ордена Богдана Хмельницького ІІІ ступеня.

Дзиба Сергій Вікторович
UA-OF4-LTCOL-GSB-H(2015).png Підполковник
Дзиба Сергій Вікторович.jpg
Загальна інформація
Народження 1 жовтня 1967(1967-10-01)
Житомир, СРСР
Смерть 17 вересня 2016(2016-09-17) (48 років)
Житомир, Україна
Поховання Військове кладовище № 2
Громадянство Flag of Ukraine.svg Україна
Національність українець
Університет офіцерські курси ХВІ НГУ
Військова служба
Приналежність Україна Україна
Рід військ Emblem of Airmobile troops of Ukraine.svg ВДВ України
Формування
95 ОДШБр к.svg
 95 ОДШБр
Війни / битви Війна на сході України
* Бої за Донецький аеропорт
Нагороди та відзнаки
Орден Богдана Хмельницького III ступеня (Україна) — 2016
Медаль «Захиснику Вітчизни» — 2015
Медаль «15 років Збройним Силам України» (Міністерство оборони України)
Відзнака «Доблесть і честь» (Міністерство оборони України)
Медаль «За сумлінну службу» I ст. (Міністерство оборони України)
Медаль «За сумлінну службу» II ст. (Міністерство оборони України)

ЖиттєписРедагувати

Сергій Дзиба народився у Житомирі. У 1987 році закінчив Житомирську загальноосвітню школу № 14, після чого проходив строкову службу в лавах Радянської армії. З 1989 по 1995 рік проходив службу на посадах осіб рядового, сержантського та старшинського складу у різних військових частинах Житомира. У 1996 році закінчив курси молодих офіцерів Харківського військового інституту Національної гвардії України та отримав військове звання «молодший лейтенант».

У грудні 2012 року перейшов на службу до Високомобільних десантних військ на посаду заступника командира 13-го окремого аеромобільного батальйону (95 ОАЕМБр) по роботі з особовим складом.

З перших днів війни на сході України брав участь у бойових діях. У січні 2015 року під час виконання бойового завдання отримав осколкове поранення поблизу Спартака в районі Донецького аеропорту. Після лікування та реабілітації знову повернувся на фронт. Влітку 2015 року був призначений на посаду заступника командира 95-ї ОДШБр.

Помер 17 вересня 2016 року в Житомирі через серцевий напад[1]. Похований на Смолянському військовому кладовищі.

НагородиРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. Житомир прощається з Героєм. «Житомир.today». Процитовано 9 жовтня 2016. 
  2. Указ Президента України від 8 квітня 2016 року № 132/2016 «Про відзначення державними нагородами України»

ДжерелаРедагувати