Дзвіниця Іллінської церкви (Чернігів)

Чернігів
Немає перевірених версій цієї сторінки; ймовірно, її ще не перевіряли на відповідність правилам проекту.

Дзвіниця Іллінської церкви — пам'ятка архітектури національного значення у Чернігові.

Дзвіниця Іллінської церкви
51°28′41″ пн. ш. 31°17′02″ сх. д. / 51.477931° пн. ш. 31.283978° сх. д. / 51.477931; 31.283978
Країна Україна[1]
РозташуванняЧернігів[1]
Типдзвіниця і пам'ятка
Дата заснування1910

Дзвіниця Іллінської церкви. Карта розташування: Україна
Дзвіниця Іллінської церкви
Дзвіниця Іллінської церкви
Дзвіниця Іллінської церкви (Україна)
Мапа
CMNS: Медіафайли у Вікісховищі

Історія

ред.

Постановою Ради міністрів УРСР 24.08.1963 № 970 надано статус «пам'ятника архітектури національного значення» з охоронною № 818/2 під назвою «Дзвіниця Іллінської церкви»[2].

Встановлено інформаційну дошку.

Опис

ред.

Входить до комплексу споруд Іллінської церкви — ділянка історико-архітектурного заповідника «Чернігів стародавній», розташований на південному схилі Болдиної Гори в гирлі Ільїнського яру — Іллінська вулиця, 33.

Дзвіниця була побудована в 1908—1910 роки в період «історизму» на північний захід від Іллінської церкви. Триярусна. Два перші яруси кам'яні, прямокутні в плані, несуть дерев'яний вісім дзвонів. Вінчає споруду бароковий купол з маківкою.

У період 1981—1982 роки було проведено ремонтно-реставраційні роботи.

Примітки

ред.
  1. а б Wiki Loves Monuments monuments database — 2023.
  2. РАДА МІНІСТРІВ УКРАЇНСЬКОЇ РСР ПОСТАНОВА від 24 серпня 1963 р. N 970 Про впорядкування справи обліку та охорони пам'ятників архітектури на території Української РСР. Архів оригіналу за 10 квітня 2021. Процитовано 20 січня 2021.

Література

ред.
  1. ПЕРЕЛІК ПАМ'ЯТОК ТА ОБ'ЄКТІВ КУЛЬТУРНОЇ СПАДЩИНИ м. ЧЕРНІГОВА ЗА ВИДОМ АРХІТЕКТУРІ, ІСТОРИЧНИЙ, МОНУМЕНТАЛЬНОГО МІСЦЯ
  2. ІСТОРИКО-АРХІТЕКТУРНИЙ ОПОРНИЙ ПЛАН м. ЧЕРНІГОВА З ВИЗНАЧЕННЯМ МІЖ І РЕЖИМІВ ВИКОРИСТАННЯ ЗОН ОХОРОНИ ПАМ'ЯТОК ТА ІСТОРИЧНИХ АРЕАЛІВ (договір від 19.10.208
  3. Чернігівщина: Енциклопедичний довідник, К.: УРЕ і м. М. П. Бажана, 1990. — с. 225 ДЗВІНИЦЯ