Джузеппе Вавассорі

італійський футболіст і футбольний тренер

Джузеппе Вавассорі (італ. Giuseppe Vavassori; 29 червня 1934, Риволі — 21 листопада 1983, Болонья) — італійський футболіст, що грав на позиції воротаря, зокрема, за клуби «Ювентус», «Катанія» та «Болонья», а також національну збірну Італії. По завершенні ігрової кар'єри — тренер.

Ф
Джузеппе Вавассорі
Джузеппе Вавассорі
Джузеппе Вавассорі
Особисті дані
Народження 29 червня 1934(1934-06-29)
  Риволі, Провінція Турин, П'ємонт, Італія
Смерть 21 листопада 1983(1983-11-21) (49 років)
  Болонья, Італія
Зріст 180
Вага 79
Громадянство  Італія
Позиція воротар
Юнацькі клуби
?-1954 Італія «Ювентус»
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
1954–1955   Італія «Каррарезе» 32 (-51)
1955–1961 Італія «Ювентус» 71 (-83)
1961–1966 Італія «Катанія» 158 (-234)
1966–1972 Італія «Болонья» 113 (-118)
Національна збірна
Роки Збірна І (г)
1961 Італія Італія 1 (-2)
Тренерська діяльність**
Роки Команда Посада
1975 Італія «Форлі»
1978–1979 Італія «Форлі»
1979–1981 Італія «Імола»

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

** Тільки на посаді головного тренера.

Триразовий чемпіон Італії. Триразовий володар Кубка Італії.

Клубна кар'єра ред.

Народився 29 червня 1934 року в місті Риволі. Вихованець футбольної школи клубу «Ювентус».

У дорослому футболі дебютував 1954 року виступами на умовах оренди за «Каррарезе», в якому провів один сезон у третьому італійському дивізмоні, взявши участь у 32 матчах чемпіонату.

1955 року повернувся з оренди і був включений до заявки основної команди туринського клубу як дублер Карло Маттреля. Протягом трьох наступних сезоні зрідка отіимував шанс проявити себе в іграх «старої сеньйори», лише із сезону 1957/58 почавши отримувати регулярну ігрову практику, а в сезоні 1960/61 ставши нарешті основним голкіпером «Ювентуса». Утім вже влітку 1961 року до команди приєднався молодий Роберто Андзолін, на якого тренерський штаб вирішив зробити ставку як на основного виконавця на воротарській позиції. Тож Вавассорі рідну команду залишив, здобувши протягом шести сезонів у її складі три титули чемпіона Італії і два Кубки країни.

1961 року приєднався до «Катанії», у складі якої протягом наступних п'яти років був основним воротарем у Серії A. Невдовзі після початку сезону 1966/67, який «Катанія» вже проводила у другому дивізіоні після невдалих виступів попереднього сезону, досвідчений воротар перейшов до «Болоньї», продовживжи таким чином виступи на рівні найвищого дивізіону. У болонській команді провів ще шість сезонів, додавши до переліку своїх трофеїв ще один титул володаря Кубка Італії, після чого 1972 року оголосив про завершення ігрової кар'єри.

Виступи за збірну ред.

1961 року провів свою єдину офіційну гру у складі національної збірної Італії, в якій пропустив два голи від англійців.

Кар'єра тренера ред.

У другій половині 1970-х тренував команду «Форлі», а протягом 1979—1981 років був головним тренером «Імоли».

Помер 21 листопада 1983 року на 50-му році життя від колоректального раку[1].

Статистика виступів за збірну ред.

 Статистика матчів і голів за збірну —   Італія
Дата Місто Господарі Результат Гості Турнір Голи Примітки
24-5-1961 Рим Італія   2 – 3   Англія товариський матч -2   56'
Усього Матчів 1 Голів -2

Титули і досягнення ред.

«Ювентус»: 1957–1958[2], 1959–1960, 1960–1961
«Ювентус»: 1958–1959, 1959–1960
«Болонья»: 1969–1970

Примітки ред.

  1. Chiodi: ora trema anche il Bologna. 6 листопада 2009.  (італ.)
  2. Був у заявці, утім на поле не виходив.

Посилання ред.