Джуанда Картавіджая (індонез. Djoeanda Kartawidjaja) (14 січня 1911 — 7 листопада 1963) — індонезійський політик, міністр оборони, фінансів, суспільних робіт і транспорту, останній прем'єр-міністр країни, національний герой Індонезії.

Джуанда Картавіджая
індонез. Djoeanda Kartawidjaja
Джуанда Картавіджая
Прапор
11-й Прем'єр-міністр Індонезії
9 квітня 1957 — 9 липня 1959 року
Президент: Сукарно
Попередник: Алі Састроаміджойо
Наступник: Посаду ліквідовано
Прапор
12-й Міністр оборони Індонезії
9 квітня 1957 — 9 липня 1959 року
Президент: Сукарно
Попередник: Алі Састроаміджойо
Наступник: Насутіон
 
Партія: Національна партія Індонезії
Освіта: Institut Teknologi Bandungd
Народження: 14 січня 1911(1911-01-14)
Тасікмалая, Західна Ява, Голландська Ост-Індія
Смерть: 7 листопада 1963(1963-11-07) (52 роки)
Джакарта, Індонезія
Громадянство: Індонезія
Віросповідання: Іслам
Нагороди: Національний герой Індонезії

CMNS: Медіафайли на Вікісховищі

ЖиттєписРедагувати

Походив зі знатної родини. 1933 року[1] закінчив Вищу технічну школу в Бандунзі, отримавши диплом інженера[2] і звання бакалавра технічних наук[1]. У 1937—1942 роках був директором середньої школи у Джакарті, потім працював в іригаційному управлінні провінції Західна Ява[2].

Після проголошення незалежності Індонезії 1945 року Джуанда 12 разів входив до складу уряду країни[1]. Від березня 1946 до листопада 1949 року обіймав посади міністра шляхів сполучення та міністра суспільних робіт. У серпні 1949 року як член делегації від Індонезії Джуанда очолював фінансово-економічну комісію на Конференції круглого столу у Гаазі. 1950 року, після ліквідації Сполучених Штатів Індонезії, займав пост міністра транспорту в кабінетах Натсіра, Сукімана й Вілопо. Також був міністром фінансів і планування в уряді Алі Састроаміджойо. 1954 року став директором Державної планової ради Індонезії, а у квітні того ж року отримав пост радника Састроаміджойо на конференції голів урядів у Коломбо. У травні 1955 року супроводжував Састроаміджойо під час його візиту до КНР[2]. У другому кабінеті Састроаміджойо (1956 −1957) Джуанда обіймав посаду міністра державного планування[1].

8 квітня 1957 року, після невдалих спроб Радена Сувірьо сформувати уряд, президент Сукарно оголосив про формування позапартійного ділового кабінету. Джуанда Картавіджая очолив той уряд й одночасно отримав пост міністра оборони[2].

9 липня 1959 року, коли була відновлена конституція 1945 року, і президент особисто очолив уряд, пост прем'єр-міністра було ліквідовано. Джуанда отримав посаду першого міністра, поступившись портфелем міністра оборони генералу Насутіону[3]. Залишався першим міністром до самої своєї смерті 1963 року, після чого й ту посаду було ліквідовано[4].

НагородиРедагувати

ПриміткиРедагувати

ДжерелаРедагувати

  • Джуанда (Люди и события) // Новое время. — М., 1957. — № 16. — С. 32.
  • Капица М. С., Малетин Н. П. Сукарно: Политическая биография. — М. : «Мысль», 1980.
  • Ricklefs (1982), A History of Modern Indonesia, Macmillan Southeast Asian reprint, ISBN 0-333-24380-3
  • Simanjuntak, P.H.H (2003) Kabinet-Kabinet Republik Indonesia: Dari Awal Kemerdekaan Sampai Reformasi (Cabinets of the Republic of Indonesia: From the Start of Independence to the Reform Era), Penerbit Djambatan, Jakarta, ISBN 979-428-499-8