Джон був сином чехословацьких іммігрантів, навчався в університеті штату Огайо, де захоплювався баскетболом та американським футболом. 1960 року з командою університету він став чемпіоном NCAA з баскетболу, а в 1961 — чемпіоном з американського футболу. 1962 року він був задрафтований одразу в 2 професійні спортивні ліги — НФЛ та НБА. У футбольну лігу його вибрали у сьомому раунді «Клівленд Браунс», а у баскетбольну — у першому раунді «Бостон Селтікс». Гавлічек обрав баскетбол і не помилився. Хоча, спочатку він не був гравцем основного складу «кельтів», зате довів свою цінність для команди граючи «шостим номером». Тільки-но приєднавшись до «Селтікс» у 1962, Джон виграв з командою чотири чемпіонські титули поспіль. Загалом, Гавлічек здобув 8 чемпіонських перснів, і за цим показником поступається лише своїм одноклубникам Біллу Расселу(11) та Сему Джонсу(10). Гавлічек був фізично та емоційно сильним, універсальним гравцем, граючи як на позиції форварда, так і захисника. Після відходу на пенсію Сема Джонса та Білла Рассела, «Гондо» відіграє все більшу роль у «Селтікс». Вже як лідер «кельтів», Гавлічек приводить свою команду до чемпіонства у сезоні 1973—1974, ставши найціннішим гравцем фінальної серії проти «Мілвокі Бакс». Потім було його останнє чемпіонство у сезоні 1975—1976, а сезон 1977—1978 став фінальним акордом для «Гондо».