Джованні Андреа Доріа

Генуезький адмірал

Джованні Андреа Доріа (італ. Giovanni Andrea Doria, 1539—1606), також відомий як Джанандреа Доріа (італ. Gianandrea Doria) — представник відомої генуезької аристократичної родини Доріа, адмірал флоту Генуезької республіки.

Джованні Андреа Доріа
італ. Giovanni Andrea Doria
Прізвисько "Джанандреа" Доріа
Народження 5 лютого 1539[1] або 5 лютого 1540(1540-02-05)[2]
Генуя, Італія
Смерть 1606 (у віці 66-67 років)
Генуя, Італія
Поховання Генуя
Країна  Генуезька республіка
Звання адмірал
Війни / битви
Титул граф[d]
Рід Доріа
Діти Giovanni Doriad, Andrea Doriad[3] і Artemisia Doria e Carretod[3]
Нагороди Орден Сантьяго
CMNS: Джованні Андреа Доріа у Вікісховищі

Біографія ред.

 
Джованні Андреа Доріа

Джованні Андреа Доріа народився в дворянській родині Доріа в Генуезькій республіці. Він був сином Джаннеттіно Доріа, який помер, коли Джанандреа Доріа було 6 років. Коли Джанандреа змужнів, його двоюрідний дядько, знаменитий генуезький адмірал Андреа Доріа призначив його командувати сімейним галерним флотом Доріа[4][5].

Він став адміралом генуезького флоту в 1555 році і командував об'єднаним християнським флотом Священної ліги в битві на Джербі в 1560 році, де його війська зазнали нищівної поразки від османського флоту на чолі з Піяле-пашею і Тургут-реїса[6]. Сам Джанандреа Доріа ледве врятувався з місця битви, при цьому стрес і сором за поразку нібито спричинили смерть вже старого Андреа Доріа[4][7].

Джованні Андреа Доріа брав участь у битві при Лепанто в 1571 році, командуючи правим крилом християнської коаліції, відомої як Священна Ліга[8][9][10]. Під час битви він дозволив утворити розрив у бойовій лінії кораблів Священної Ліги, чим скористався османський адмірал Улуч Алі, якому вдалось на чолі своїх кораблів вирватись з місця бою і з захопленими християнськими галерами безпечно повернутись в Константинополь[10][11]. Багато істориків критикували Доріа за відкриття лінії, деякі доходили до того, що описували це як боягузтво[12][13]. Зрештою, битва була виграна Священною Лігою, і це стало першою значною поразкою османів на морі в XVI столітті[8]. Доріа продовжував писати звіти, намагаючись виправдати свої дії в битві[13].

Використовуючи імпульс битви при Лепанто, Хуан Австрійський і Доріа в 1573 році захопили у османів Туніс [14].

Дорія також очолював експедицію проти берберських держав в Північній Африці у 1601 році.

Доріа був кавалером ордена Сантьяго. Він також був маркізом Турсі та 6-м (або 2-м) принцом Мелфі (обидва титули успадкував від свого родича та прийомного батька, відомого генуезького адмірала Андреа Доріа)[7][15][16].

Шлюби та діти ред.

Він вперше одружився в 1558 році з Зенобією дель Карретто (1540—1590) і мав:

  • Андреа Доріа (народився і помер 1565 р.). 
  • Андреа Доріа (народився і помер 1566 р.). 
  • Андреа Доріа (народився і помер 1567 р.). 
  • Андреа Доріа (народився і помер 1568 р.). 
  • Вітторія Дорія (1569—1618), одружена з Ферранте II Гонзагою, герцогом Гуасталла, мала дітей.
  • Андреа II Доріа (1570—1629), 3-й принц Мелфі, одружився з Джованні Колонна і мав дітей.
  • Джованні Доріа (1573—1642) на ім'я Джаннеттіно; Кардинал, архієпископ Фессалонік і Палермо, віцекороль Сицилії
  • Артемісія Дорія (1574—1644), одружена з Карлосом Франсіско де Борджіа, 7-м герцогом Гандії, мала дітей.
  • Карло Доріа (1576—1650), герцог Турсі, одружений на Плацидії Спінола, мав дітей.

Він одружився вдруге таємно в 1590 році з баронесою Катариною Лісфельт і Гарем (1564—1606), законною донькою Еріка II, герцога Брауншвейг-Люнебурга.

Примітки ред.

  1. OPAC SBN
  2. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  3. а б Pas L. v. Genealogics.org — 2003.
  4. а б Allen, Bruce Ware (22 жовтня 2015). The Great Siege of Malta: The Epic Battle between the Ottoman Empire and the Knights of St. John (англ.). University Press of New England. ISBN 978-1-61168-843-6.
  5. Beeching, Jack (1983). The Galleys at Lepanto: Jack Beeching (англ.). Scribner. ISBN 978-0-684-17918-6.
  6. Keegan, John; Wheatcroft, Andrew (12 травня 2014). Who's Who in Military History: From 1453 to the Present Day (англ.). Routledge. ISBN 978-1-136-41416-9.
  7. а б Dandelet, Thomas James; Marino, John A.; Rome, American Academy in (2007). Spain in Italy: Politics, Society, and Religion 1500-1700 (англ.). BRILL. ISBN 978-90-04-15429-2.
  8. а б Hanson, Victor Davis (18 грудня 2007). Carnage and Culture: Landmark Battles in the Rise to Western Power (англ.). Knopf Doubleday Publishing Group. ISBN 978-0-307-42518-8.
  9. Fregosi, Paul (4 грудня 2009). Jihad in the West: Muslim Conquests from the 7th to the 21st Centuries (англ.). Prometheus Books. ISBN 978-1-61592-189-8.
  10. а б Ybarra, Thomas Russell (5 жовтня 2007). Cervantes (англ.). University of California: A. & C. Boni.
  11. Grima, Joseph F. (14 жовтня 2018). Malta and the Battle of Lepanto – October 7, 1571. Times of Malta (en-gb) . Процитовано 30 жовтня 2020.
  12. Ward, A. W., ред. (January 1905). The Cambridge Modern History: The Wars of Religion (англ.). Т. 3. London: The Macmillan Company.
  13. а б Gennarelli, Achille; Mazio, Paolo (31 жовтня 2014). Il Saggiatore, giornale Romano di storia, letteratura, belle arti, filologia e varieta ; diretto e compilato da Achille Gennarelli e Paolo Mazio (італ.). Austrian National Library: Tipografia della Minerva.
  14. Morris, T. A. (11 вересня 2002). Europe and England in the Sixteenth Century (англ.). Routledge. ISBN 978-1-134-74819-8.
  15. Page, Jutta-Annette; Doménech, Ignasi; Dongen, Alexandra Gaba-Van (2004). Beyond Venice: Glass in Venetian Style, 1500-1750 (англ.). Hudson Hills. ISBN 978-0-87290-157-5.
  16. Keblusek, Marika; Noldus, Badeloch Vera (10 травня 2011). Double Agents: Cultural and Political Brokerage in Early Modern Europe (англ.). BRILL. ISBN 978-90-04-20269-6.

Джерела ред.

  • Bracco, Raffaele (1960). Il principe Giannandrea Doria: patriae libertatis conservator, conte di Loano, fondatore di S. Agostino. Genoa.
  • Capponi, Niccolo (2006). Victory of the West.
  • Geneanet