Відкрити головне меню

Джоакі́но Ассере́то ( італ. Gioacchino Assereto 1600, Генуя — 28 червня, 1649 ) — італійський бароковий художник першої половини 17 століття, представник генуезької школи.

Джоакіно Ассерето
італ. Gioacchino Assereto
Gioacchino assereto, morte di catone, genova 02.JPG
При народженні італ. Gioacchino Assereto
Народження 1600(1600)
Генуя
Смерть 28 червня 1649(1649-06-28)
  Генуя, Італія
Національність італієць
Громадянство Італія (Генуя)
Жанр біблійні і міфологічні композиції, портрети,
Діяльність художник
Напрямок караваджизм
Роки творчості 1617-1648
Вплив Караваджо, Бернардо Строцці, майстри Фландрії
Твори Q17582524?

Джоакіно Ассерето у Вікісховищі?

ЖиттєписРедагувати

Народився у місті Генуя [1]. Художню освіту здобував у майстерні Лучано Бонцоне[2], потім перейшов у майстерню Джованні Андреа Ансальдо[3]. У Генуї існувала Академія деї нуді (гурток і художня школа для підвищення освіти молодих художників), заснована Джан Карло Доріа. Відомо, що малювати у Академії деї нуді приходив і молодий Джоакіно Ассерето.

На художню манеру молодого митця суттєво вплинули твори караваджистів другого покоління, твори генуезького художника Бернардо Строцці[4] і колористичні знахідки венеціанських та фламандських митців, твори котрих були у збірках магнатів міста Генуя.

Знайдені документальні відомості про ранні твори митця-початківця, але вони або не збережені, або приписані іншим митцям, позаяк у Ассерето були помітні коливання художньої манери і схожість з творами то ломбардських провінційних майстрів, то фламандців тощо. У творчій манері митця помітні впливи академізма 17 ст. з введенням у композиції нарочито брутальних, натуралістичних персонажів, притаманних і самому Караваджо, і найбільш талановитим його послідовникам. Зафіксована перша самостійна робота Ассерето, датована 1626 роком.

1639 року він вперше відвідав Рим, де мав можливість бачити і вивчати твори самого Караваджо, а також твори караваджистів другого покоління. Працював як олійними фарбами, так і створював фрески біблійної тематики. Звертався до поширених тоді у італійському мистецтві міфологфчних («Чарівниця Цирцея творить заговорене вино») та легендарно-історичних композицій ( «Самогубство Катона Утичного»), вирішуючи їх то у живописній венеціанській манері,то у стилістиці пізнього караваджизма. Мав хист до створення психологічно насичених і драматичних композицій і персонажів, як то було у найкращих сучасників його покоління, серед котрих Валантен де Булонь, Матіас Стомер, Жорж де Латур, Жерар Дюфе.

Помер на початку літа 1649 року.

Вибрані твори (неповний список)Редагувати

 
«Портрет Джованні Баттіста Панезе», Національний музей (Варшава)
  • «Портрет Джованні Баттіста Панезе», Національний музей (Варшава)
  • «Янгол перед Агаррю у пустелі», Палаццо Россо, Генуя
  • «Евангеліст Марк», Музей августинців, Тулуза
  • «Побиття Христа батогами», Ермітаж, Санкт-Петербург
  • «Мойсей висікає воду зі скелі для ізраїльтян», Національний музей Прадо, Мадрид
  • «Самсон і Даліла»
  • «Давид з відрубаною головою Голіафа», Музей Нортона Саймона, Пасадена, Каліфорнія
  • «Самогубство Катона Утичного»
  • «Екстаз св. Катерини Сієнської»
  • «Товій лікує сліпоту старого батька», Марсель, Франція
  • «Екстаз Франциска Ассізького», Генуя
  • «Христос Лікує сліпого»
  • «Св. Августин і св. Моніка», Художній інститут Міннеаполіса, США
  • «Христос перед натовпом»
  • «Св. Косьма і св. Даміан», базиліка Косьми і Даміана, Генуя
  • Фрески у палаці Гранелло, Генуя
  • Фрески у палаці Негроне, Генуя

ГалереяРедагувати

 
«Самогубство Катона Утичного», Генуя

Див. такожРедагувати

ДжерелаРедагувати

  • Raffaele Soprani, "Le vite de pittori, scoltori et architetti genovesi", pp. 167–173, Genova, 1674.
  • Roberto Longhi, "L'Assereto", in "Dedalo", VII, p. 362, 1926.
  • Tiziana Zennaro, "Sull'attività giovanile di Gioacchino Assereto", in "Paragone", n. 549, Novembre 1995.
  • Гос.Эрмитаж, «Западноевропейская живопись», каталог 1, Ленинград, «Аврора», 1976
  • Camillo Manzitti, "Gioacchino Assereto: tangenze giovanili con Bernardo Strozzi e nuove testimonianze figurative", in "Paragone", n. 61, 2005.

ПосиланняРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. Гос.Эрмитаж, «Западноевропейская живопись», каталог 1, Ленинград, «Аврора», 1976, с. 71
  2. Гос.Эрмитаж, «Западноевропейская живопись», каталог 1, Ленинград, «Аврора», 1976, с. 71
  3. Гос.Эрмитаж, «Западноевропейская живопись», каталог 1, Ленинград, «Аврора», 1976, с. 71
  4. Гос.Эрмитаж, «Западноевропейская живопись», каталог 1, Ленинград, «Аврора», 1976, с. 71