Джиззацьке водосховище

Джиззацьке водосховище – гідротехнічний об’єкт на сході Узбекистану, в південно-східних околицях міста Джиззак.

Джизацьке

Місце розташування греблі

Водосховище спорудили на основі западини Джаїльмасай, що лежить біля північного підніжжя хребта Мальгузар. Особливістю сховища є те, що воно відноситься до наливного типу, тобто отримує основний ресурс за рахунок перекидання води – у випадку Джизззацького це відбувається за допомогою каналу довжиною біля дванадцяти кілометрів, що починається від водозабірної греблі на річкі Санзар. Остання збирає воду з південного схилу Мальгузару та північного схилу Туркестанського хребта, після чого проривається ущелиною Тамерланові ворота між хребтами Мальгураз та Нуратау у напрямку Сирдар’ї (втім, наразі води Санзару повністю розбираються для господарської діяльності).

В межах проекту уздовж північної сторони Джайльмасаю звели земляну дамбу висотою до 20 метрів, довжиною 5,5 км та шириною по гребеню 8 метрів, яка потребувала 1,9 млн м³ матеріалу.

Дамба утримує водосховище з нормальним рівнем поверхні на позначці 372,5 метра НРМ, якому відповідає площа поверхні 13,75 км² та об’єм 100 млн м³ (з них 4 млн м³ відносяться до «мертвого» об’єму, що лежить нижче позначки 356,5 метра НРМ). Водойма має довжину 3,3 км, ширину 5,6 км та глибину до 24 метрів.

Сховище спорудили в 1973 році звели з метою іригації, що дало змогу забезпечити зрошення 61,72 тис гектарів.