Джеральд Сеймур
Джеральд Сеймур (англ. Gerald Seymour) – британський письменник, відомий завдяки опису реальних воєнних конфліктів[1].
| Джеральд Сеймур | |
|---|---|
| Gerald Seymour | |
| Народився | 25 листопада 1941 (82 роки) Гілфорд |
| Громадянство | Велика Британія |
| Діяльність | письменник |
| Alma mater | Університетський коледж Лондона і Kelly Colleged |
| Знання мов | англійська |
| Magnum opus | "Гра Гаррі" |
| Батько | William Kean Seymourd |
| Мати | Rosalind Waded |
| IMDb | ID 0786821 |
Біографія
ред.Ранні роки
ред.Народився 25 листопада 1941 року у Гілфорді.
Його батько, Вільям Кін Сеймур, був президентом Товариства поезії, членом Королівського літературного товариства, автором віршів та романів. Мати, Розалінда Вейд, є авторкою понад тридцяти романів.
Освіту здобув, навчаючись у Kelly College у Тавістокі та University College у Лондоні, який закінчив з відзнакою[2].
Кар'єра репортера
ред.З 1963 по 1978 рік працював репортером ITN (Незалежних телевізійних новин)[3]. В новинах Д. Сеймур висвітлював різноманітні небезпечні події, перебував у зоні військових конфліктів. Він був першим журналістом, хто брав інтерв’ю у членів угрупування «Чорний вересень», відповідальних за розстріл спортсменів Мюнхенської олімпіади у 1972 році[4].
Літературна діяльність
ред.Першим літературним успіхом Д. Сеймура була публікація його книга «Гра Гаррі», яка одразу стала бестселером.
Після цього він написав та видав понад 40 романів. За мотивами декількох із них знято телевізійні фільми[5].
Вибрані твори
ред.- «Гра Гаррі», 1975 (номінант премії Едгара) ;
- «Хлопці слави», 1976 (номінант премії Едгара);
- «Руда лисиця», 1979;
- «Контракт», 1980;
- «Поле крові», 1985;
- «Око за око», 1987;
- «Кравець-підмайстр», 1989;
- «Людина, яка бореться», 1994;
- «Територія вбивств», 1997;
- «Мертва земля», 1998;
- «Час очікування», 1998;
- «Лінія на піску», 1999;
- «Невідомий солдат», 2004;
- «Аутсайдери», 2012;
- «Волоцюга», 2014;
- «Мисливець на крокодилів», 2021;
- «Піхотинці», 2022[6].
Екранізації
ред.- «Гра Гаррі», 1982;
- «Хлопці слави», 1984;
- «Контракт», 1988;
- «Руда лисиця», 1991;
- «Інформатор», 1997;
- «Час очікування», 1999;
- «Лінія на піску», 2004[7].
Цитати
ред.«З кожною історією я намагаюся сказати, що її слід оціновати так, ніби вона єдина. У мене немає улюбленої книги, яку я написав»[8].
Примітки
ред.- ↑ Gerald Seymour. Oak Lawn Library Friends (англ.). 21 листопада 2022. Процитовано 13 серпня 2024.
- ↑ Gerald Seymour – HarperCollins Publishers UK. harpercollins.co.uk. Процитовано 13 серпня 2024.
- ↑ Seymour, Gerald 1941– | Encyclopedia.com. www.encyclopedia.com. Процитовано 13 серпня 2024.
- ↑ Hussey, Margaret (22 квітня 2022). Thriller writer Gerald Seymour pens Russian invasion conspiracy. Express.co.uk (англ.). Процитовано 13 серпня 2024.
- ↑ Membery, York (11 травня 2024). Gerald Seymour would have stuffed Hollywood silly money under bed. This is Money. Процитовано 13 серпня 2024.
- ↑ Books by Gerald Seymour (Author of Harry's Game). www.goodreads.com. Процитовано 13 серпня 2024.
- ↑ Gerald Seymour | Writer. IMDb (амер.). Процитовано 13 серпня 2024.
- ↑ Moss, Stephen (26 грудня 2015). Gerald Seymour: ‘Of course I’m still a hack. You can’t get it out of your veins’. The Guardian (брит.). ISSN 0261-3077. Процитовано 13 серпня 2024.