Джельсоміно в Країні брехунів

Джельсоміно у Країні брехунів (італ. Gelsomino nel paese dei bugiardi) — казка Джанні Родарі, яка була опублікована вперше 1959 року.

ФабулаРедагувати

Хлопчина Джельсоміно (італійською це ім'я означає «жасмин») від народження наділений незвичайно гучним голосом, здатним руйнувати стіни, але від цього дару — суцільні неприємності. Недовірливі сусіди не дають Джельсоміно спокою; одні з них вважають його добрим чарівником, інші — злим чаклуном. Одного прекрасного дня Джельсоміно вирушає мандрувати світом у пошуках щастя й потрапляє до фантастичної Країни брехунів. За наказом короля Джакомоне, колишнього пірата, що разом зі своєю бандою захопив владу, все у цій країні, навіть тварини, зобов'язані постійно брехати. Кішкам велено гавкати, собакам — нявкати; коні мукають, а корови — іржуть. Діти у школі вчать таблицю множення «догори ногами». Художник має малювати коня з тринадцятьма ногами, верблюда з п'ятьма горбами та портрети з шістьма очима й трьома носами.

У булочній замість хліба продають чорнило, в ходу тільки фальшиві монети, а про всі події люди дізнаються з газети «Зразковий брехун», повної вивернутих фактів і помилкових повідомлень. Від голосу Джельсоміно оживає намальована крейдою на стіні кошеня на ім'я Шкандибчик (в оригіналі Цоппіно), яке отримало своє прізвисько через те, що у нього було всього три лапи: четверту дівчинка Ромолетта не встигла намалювати. Незабаром у Джельсоміно й Шкандибчик з'являються нові друзі: художник Бананіто, маестро Домісоль, тітонька Панокк'я (Кукурудза), її племінниця Ромолетта (та сама дівчинка, яка намалювала Шкандибчик) і Бенвенуто Ніколи-Не-Сідай. Друзі дізнаються таємницю короля Джакомоне: виявляється, король бреше, ніби у нього чудове руде волосся, а насправді він носить перуку, щоб приховати лисину. За допомогою свого дару та нових друзів Джельсоміно викриває короля й повертає в місто правду.

ПосиланняРедагувати