Джамал ад-Дін I
Джамал ад-Дін I (*араб. جمال اد الدين; д/н — 1332) — 13-й султан Іфат в 1332—1334 роках.
| Джамал ад-Дін I | |
|---|---|
| Рід | Walashma dynastyd |
| Брати, сестри | Хакк ад-Дін I і Сабр ад-Дін I |
Життєпис ред.
Походив з династії Валашма. Правнук засновника держави Умара й онук султана Мансур Алі. Син Нахві. Ймовірно, тривалий час перебував у в'язниці.
Після поразки його старшого брата — султана Сабр ад-Діна I — від ефіопського війська, внаслідок чого того було повалено та ув'язнено. Негус Амда Сейон I посадив на трон Іфату Джамал ад-Діна, що визнав зверхність Ефіопії.
Невдовзі став таємно готувати виступив проти негуса. Уклав союзи з сусідніми султанатами і державою Фазуглі. Джамалу ад-Діну було наказано доставити відступників-християн до імператора для покарання, але він відмовився. Це було відкрита непокора. 1328 року у битві біля Дасі Джамал ад-Дін I зазнав поразки, його султанат було сплюндровано, а самого султана повалено. Новим правителем негус зробив брата попередника — Наср ад-Діна. Подальша доля Джамал ад-Діна невідома.
Джерела ред.
- J. Spencer Trimingham, Islam in Ethiopia (Oxford: Geoffrey Cumberlege for the University Press, 1952), pp. 71f.
- G.W.B. Huntingford (translator), Glorious Victories of Amda Seyon (Oxford: University Press, 1956), p. 80.