Джакомо Ріццолатті
| Джакомо Ріццолатті | |
|---|---|
| англ. Giacomo Rizzolatti | |
Джакомо Ріццолатті | |
| Народився | 28 квітня 1937 (87 років) Київ |
| Країна |  Італія |
| Національність | італієць |
| Діяльність | невролог, викладач університету, психолог, video artist |
| Alma mater | Падуанський університет |
| Галузь | психологія, неврологія |
| Заклад | Університет Парми[en] |
| Вчене звання | професор |
| Науковий ступінь | нейробіолог[d] |
| Членство | Національна академія дей-Лінчей Європейська академія[1] Національна академія наук США Французька академія наук Американська академія мистецтв і наук Туринська академія наук[2] Лондонське королівське товариство[3] |
| Відомий завдяки: | першовідкривач дзеркальних нейронів |
| Нагороди | Премія Принца Астурійського, Премія Гравемаєра[en] |
| Особ. сторінка | web.archive.org/web/20090207060139/http://www.unipr.it/arpa/mirror/english/staff/rizzolat.htm |
 Джакомо Ріццолатті у Вікісховищі | |
Джа́комо Ріццола́тті (італ. Giacomo Rizzolatti; нар. 28 квітня 1937, Київ) — італійський нейрофізіолог.
Біографія
ред.Наприкінці ХІХ сторіччя прадід Джакомо П'єтро (Петро Якович) Ріццолатті приїхав до Києва в пошуках роботи. Він влаштувався в скульптурну майстерню кваліфікованим робітником. Невдовзі відкрив власну фабрику мармурових виробів «П. Я. Ріццолатті і сини». На його замовлення збудували прибутковий будинок на Великій Васильківській вулиці, 32-б. Перший поверх займала крамниця його фірми, а в подвір'ї розташовувався великий житловий флігель. Ріццолатті в цих будинках зробив усі сходи та підвіконня з білого мармуру. Володів також садибним будинком на Крутому узвозі, 4. Петро Якович добував мармур у своєму маєтку в Коростишеві. Там він і помер в 1910 році. Після смерті справа перейшла його синам Фердинанду і Якову. Онук Ріццолатті, якого теж звали П'єтро, навчався в Київському медичному інституті. 1937 року в нього народився син, майбутній нейрофізіолог Джакомо Ріццолатті. Родині ледь вдалось врятуватись від сталінських репресій і виїхати до Італії[4]
Джакомо Ріццолатті закінчив Падуанський університет, професор, Ph.D.. Працює в Університеті Парми[en] Директором Інституту неврології (2002). Відкрив дзеркальні нейрони (1992, публікація в 1996), які активізуються в людини під час виконання дії, споглядання за дією іншого чи уявного виконання дії. Лауреат премії принца Астурійського (2011), премії Гравемаєра[en] Університету Луїсвіля[en] по розділу психології (2007) за відкриття дзеркальних нейронів (разом із Лучіано Фадіга, Леонардо Фогассі і Вітторіо Галлезі). Він є почесним доктором СПбДУ[5] З 1989 року член Європейської Академії, член міжнародної Французької академії наук.
Книги
ред.- Риццолатти Джакомо, Коррадо Синигалья. Зеркала в мозге. О механизмах совместного действия и сопереживания.- СПб: Изд-во Языки славянских культур, 2012—208 с. ISBN 978-5-9551-0561-1
- Rizzolatti, Giacomo. Mirrors in the brain — how our minds share actions and emotions / Giacomo Rizzolatti, Corrado Sinigaglia ; translated by Frances Anderson.- Oxford University Press, 2008
- Бауэр И. Почему я чувствую, что чувствуешь ты. Интуитивная коммуникация и секрет зеркальных нейронов.- СПб: Изд-во Вернера Регена, 2009 ISBN 978-5-903070-20-6
- Косоногов В. Дзеркальні нейрони: короткий науковий огляд / В. Косоногов. — Ростов-на-Дону, 2009 р. — 24 с. ISBN 978-5-91365-091-7 [Архівовано 9 січня 2014 у Wayback Machine.]
Статті, що найбільш цитуються
ред.- Rizzolatti G.,ArbibM.A. Languagewithinourgrasp. Trends in Neurosciences, 21(1998), 188—194.
- Rizzolatti G., Fadiga L., Gallese V., Fogassi L. Premotor cortex and the recognition of motor actions. Cogn. Brain Res., 3 (1996), 131—141.
- Gallese V., Fadiga L., Fogassi L., Rizzolatti G. Action recognition in the premotor cortex. Brain, 119 (1996), 593—609.
- Iacoboni M., Woods R. P., Brass M., Bekkering H., Mazziotta J.C., Rizzolatti G. Cortical Mechanisms of human Imitation. Science 286 (1999) 5449, 2526—2528
- Rizzolatti G., Craighero L. The Mirror-Neuron System. Annual Rev. Neurosci. 27 (2004) 169-92.
- Buccino G., Binkofski F., Fink G.R., Fadiga L., Fogassi L., Gallese V., Seitz R.J., Zilles K., Rizzolatti G. and Freund H.J. Action observation activates premotor and parietal areas in a somatotopic manner: an fMRI study. Eur. J. Neurosci. 13 (2001) 400—404.
- Rizzolatti G., Fogassi L., Gallese V. Neurophysiological mechanisms underlying the understanding and imitation of action. Nature Reviews Neuroscience 2 (2001) 661—670.
- Di Pellegrino G., Fadiga L., Fogassi L., Gallese V., Rizzolatti G.Understanding motor events: a neurophysiological study. Exp. Brain Res. 91 (1992) 176—180.
- Fadiga L., Fogassi L., Pavesi G., Rizzolatti G. Motor facilitation during action observation: a magnetic stimulation study. J. Neurophysiol. 73 (1995), 2608—2611.
- Rizzolatti G., Camarda R., Fogassi L., Gentilucci M., Luppino G., Matelli M.Functional organization of inferior area 6 in the Macaque monkey. II. Area F5 and the control of distal movements. Exp. Brain Res. 71 (1988) 491—507.
Див. також
ред.Посилання
ред.Примітки
ред.- ↑ https://www.ae-info.org/ae/User/Rizzolatti_Giacomo
- ↑ www.accademiadellescienze.it
- ↑ https://royalsociety.org/news/2021/05/new-fellows-announcement-2021/
- ↑ Giacomo Rizzolatti: «Da bambino sono scampato alle purghe staliniane, con i miei studi ho capito come funziona il cervello» [Архівовано 26 грудня 2019 у Wayback Machine.] (Джакомо Ріццолатті: «У дитинстві я врятувався від сталінських чисток, а завдяки навчанню зрозумів, як працює мозок»)
- ↑ Світ, відображений в дзеркалі. Архів оригіналу за 2 жовтня 2013. Процитовано 9 січня 2014.
|
Це незавершена стаття про італійського науковця чи науковицю. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |