Деркач Григорій Іларіонович

|Батько= |Посада= |Діти= |Дружина= |Мати=

Деркач Григорій Іларіонович
Народився	26 березня 1932(1932-03-26) Вишневе, Гуляйпільський район
Помер	7 вересня 1969(1969-09-07) (37 років)
Країна	УРСР
Діяльність	хімік
Alma mater	хіміко-технологічний факультет Дніпропетровського металургійного інституту
Посада	заступник директора з наукової роботи Інституту органічної хімії АН УРСР
Вчене звання	доктор хімічних наук
Науковий ступінь	член-кореспондент АН УРСР
Членство	НАН України
Нагороди

Григо́рій Іларіо́нович Дерка́ч (26 березня 1932, Вишневе Гуляйпільського району Запорізької області — 7 вересня 1969) — український хімік-органік, член-кореспондент АН УРСР — 1967.

Життєпис

Закінчив хіміко-технологічний факультет Дніпропетровського металургійного інституту в 1954 році. Доктор хімічних наук — 1965, професор — 1966.

Працював в 1954—1955 роках лаборантом кафедри органічної хімії, з 1955 по 1958-й навчався в аспірантурі. У 1958-1959-х — молодший науковий співробітник, в 1959—1963 — старший науковий співробітник лаюораторії інсектицидів, в 1963-1966-х — завідувач відділу хімії елементоорганічних ізоціанатів, з 1966 року — заступник директора з наукової роботи Інституту органічної хімії АН УРСР. 1967 — член-кореспондент НАНУ.

1967 року АН СРСР направляє його до наукового відрядження в ФРН — вивчати фосфорорганічні сполуки у Гейдельберзькому університеті.

Могила Григорія Деркача, Байкове кладовище

Нагороджений орденом «Знак пошани» — 1967, за досягнуті успіхи в розвитку народного господарства СРСР — срібною медаллю ВДНГ СРСР, 1968.

Загинув на 38-му році життя у автомобільній пригоді в Карпатах 7 вересня 1969 року. Похований разом із родиною на Байковому кладовищі (ділянка № 26, 50°25′08″ пн. ш. 30°30′15″ сх. д.).

Наукова діяльність

Досліджував хімію органічних ізоціанатів та ізоціанатів фосфору. Автор більше 200 наукових праць. Зареєстровано 59 авторських свідоцтв на винаходи. Серед них — «Спосіб боротьби із захворюваннями рослин» за допомогою фосфорорганічних сполук — разом з Е. А. Шомовою та В. П. Рудавським.

Є засновником наукового напряму в царині хімії фосфороорганічних сполук — хімія ізоціанатів фосфору.

Серед його досягнень:

• розробив методи синтезу ізоціанатів кислот фосфору — на основі реакції окиснювального імінування сполук тривалентного фосфору діалкіловими естерами N-хлоріміновугільної кислоти,
• реакції амідів кислот п'ятивалентного фосфору з фосгеном або хлористим оксаліном,
• реакції взаємодії хлорангідридів кислот фосфору з ціанатом натрію,
• реакції фосфінових кислот з хлорформілізоціанатом.

Отримані ізоціанати фосфору використовуються для отримання гербіцидів, інсектицидів, лікарських препаратів, полімерних матеріалів.

Під його керівництвом були створені:

• нові фосфоровмісні антибластичні препарати,
• бактеріоциди,
• високоефективні інсектициди,
• комплексоутворювачі для важких металів
• фунгіциди.

Вийшла друком його робота «Хімічний захист рослин», 1963.

Витоки

• Запоріжжя знаменні дати [Архівовано 28 квітня 2014 у Wayback Machine.]
• Національна бібліотека [Архівовано 19 березня 2013 у Wayback Machine.]