Дерев'янко Олександр Анатолійович
Олександр Анатолійович Дерев'янко (1997—2022) — старший солдат Національної гвардії України, учасник російсько-української війни, який загинув під час російського вторгнення в Україну.
| Олександр Дерев'янко Олександр Анатолійович Дерев'янко | ||
|---|---|---|
 Старший солдат | ||
| Загальна інформація | ||
| Народження |
23 листопада 1997 м. Сміла, Черкаська область, Україна | |
| Смерть |
3 квітня 2022 (24 роки) м. Маріуполь, Донецька область, Україна (загинув у ході бойових дій) | |
| Громадянство |
 Україна | |
| Національність | українець | |
| Псевдо | Адамс | |
| Військова служба | ||
| Приналежність |
Україна | |
| Вид ЗС |
 Національна гвардія | |
| Війни / битви |
Російсько-українська війна / Бої за Маріуполь | |
| Нагороди та відзнаки | ||
| ||
Життєпис ред.
Народився 23 листопада 1997 року в м. Сміла на Черкащині, де провів своє дитинство до 10 років. До четвертого класу навчався у смілянській школі № 12. Наступні роки жив у с. Вознесенське Золотоніського району Черкаської області, де закічив дев'ятирічну школу. З 2013 по 2017 рік навчався в Черкаському комерційному технікумі за спеціальністю «виробництво харчової продукції». Згодом мешкав у Києві. Навчався на заочному відділенні в Черкаськії філії Європейського універсітету, у 2020 році здобував ступінь бакалавра за спеціальністю «менеджмент».
Займався ММА, боксом та самбо; брав участь у змаганнях. Футбольний вболівальник, член фанатських колективів футбольних клубів «Дніпро» (Черкаси) та «Динамо» (Київ).
Був членом черкаського осередку «Національного корпусу». У 2019 вступив до лав «Національних дружин», де служив рік. У вересні 2020 року став бійцем полку «Азов». Служив в роті піхоти, був навідником бронемашини «Спартан».
Початок повномасштабної війни 2022 року зустрів у Маріуполі, де на той момент жив вже два роки. Служив старшим кулеметником 1 батальйону 3 роти 3 взводу окремого загону спеціального призначення «Азов»[1]. 3 квітня 2022 року у складі екіпажу бронемашини виїхав з території «Азовсталі» на позиції, на яких ворог вже оточив побратимів. Оцінивши обстановку, екіпаж вирішив спрямувати бронемашину в бік ворога, відвертаючи увагу на себе та відкриваючи шлях для виходу з оточення побратимів. Машина потрапила під вогньове ураження ворога, Олександр загинув на місці бою. Його тіло побратими забрали на «Азовсталь».[2]
Похований у м. Черкаси на Алеї Героїв 14 січня 2023 року.[3]
Нагороди ред.
- орден «За мужність» III ступеня (17.04.2022) (посмертно) — за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі.[4]
Примітки ред.
- ↑ Вічна пам’ять Захисникам України, низький уклін та щирі співчуття їхнім родинам. Черкаська районна рада. 20 лютого 2023. Процитовано 28 лютого 2023.
- ↑ Олександр «Адамс» Дерев'янко. Трибуна Героїв. Процитовано 28 лютого 2023.
- ↑ У Черкасах прощаються з азовцем, який загинув у боях за Маріуполь. ПроВсе. 14 січня 2023. Процитовано 28 лютого 2023.
- ↑ Указ Президента України від 17 квітня 2022 року № 254/2023 «Про відзначення державними нагородами України »
|
Це незавершена стаття про військового чи військову Збройних сил України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |