Денисов Олександр Петрович (футболіст)

футболіст

Олександр Петрович Денисов (нар. 25 грудня 1931, с. Дудкіно[1], тепер — Владимирська область, РРФСР) — радянський футболіст, нападник. Майстер спорту СРСР (1956).

Ф
Олександр Денисов
Особисті дані
Повне ім'я Олександр Петрович Денисов
Народження 25 грудня 1931(1931-12-25) (92 роки)
  с. Дудкіно, тепер — Владимирська область, РРФСР
Громадянство СРСР СРСР
Позиція нападник
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
1948 СРСР «Локомотив» (М) 0 (0)
1949 СРСР «Зеніт» (Л) 0 (0)
1949—1954 СРСР «Торпедо» (Г) 93 (14)
1955—1957 СРСР «Зеніт» (Л) 39 (11)
1957—1958 СРСР «Адміралтієць» 38 (16)
1959 СРСР «Чорноморець» (Од) 4 (0)
1960 СРСР «Торпедо» (Г) ? (1)
Звання, нагороди
Нагороди
медаль «Ветеран праці»
майстер спорту СРСР

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

Життєпис ред.

У книзі Ю. Лукосяка «Хто є хто в петербурзькому футболі» місцем народження Денисова вказано сел. Дудкіно, Ніколагорського району, Владимирської області[2]. Однак, Нікологорський район був утворений тільки 25 січня 1935 року в складі Іванівської Промислової області, з центром в робочому селищі Нікологори, шляхом виділення з частини території В'язниковського району. В інтерв'ю 2006 року місце народження — село Дудкіно Владимирської області[1]. У декількох джерелах місцем народження помилково вказано Нижній Новгород[3][4][5].

Незабаром сім'я Денисова переїхала в місто Горький. Футболом Олександр розпочав займатися під керівництвом батька, у 1946 році вже став чемпіоном першості залізниць СРСР у складі «Локомотива» (Горький). У 1947 році грав у дублюючому складі московського «Локомотива», куди був запрошений Борисом Апухтіним. У 1949-1954 роках виступав за горьковске «Торпедо», в 1951 і 1954 роках зіграв 26 матчів, відзначився 2 голами в класі «А». Три наступні сезони відіграв у ленінградському «Зеніті», провів, за різними даними, 39 або 40 матчів, забив 11 м'ячів, у 1955 році став найкращим бомбардиром команди.

Виступав за «Адміралтієць» (1957-1958), «Чорноморець» (Одеса) (1959), «Торпедо» (Горький) (1960). Пізніше виступав в чемпіонаті Ленінграда за ГОМЗ (1960-1961), «Адміралтієць» (1962), «Кіровський завод» (1963).

У 1956 році в складі збірної Ленінграда зайняв 4 місце на Спартакіаді народів СРСР, за що отримав звання «Майстра спорту».

У 1960 закінчив Ленінградський технікум фізкультури, у 1966 році — ГОЛІФК імені П. Ф. Лесгафта.

Як суддя республіканської категорії обслуговував змагання Ленінграда й області. Тренував команду Кіровського заводу, ДЮШ Василеостровського району, «Гірник» (Ленінград).

Працював старшим викладачем кафедри фізичного виховання Гірничого інституту (1966-1967).

Під час матчу на першість Ленінграда отримав травму, переніс ряд операцій, але в підсумку втратив зір.

Нагороджений медаллю «Ветеран праці», грамотою РФС (1997).

Примітки ред.

  1. а б «Наш „Зенит“», № 51 (398), 25-31 декабря 2006, с. 9 (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 14 квітня 2015. Процитовано 3 жовтня 2019.
  2. Ю. Лукосяк. «Кто есть кто в петербургском футболе», 2011, с. 133
  3. Одесский футбол [Архівовано 7 серпня 2019 у Wayback Machine.] (рос.)
  4. footbook.ru [Архівовано 24 лютого 2019 у Wayback Machine.] (рос.)
  5. Буква «Д» [Архівовано 29 жовтня 2019 у Wayback Machine.] (рос.)

Посилання ред.