Демі-чян бажають потеревенити

серія манґи

Демі-чян бажають потеревенити (яп. 亜人デミちゃんは語りたい, Demi-chan wa Kataritai) — японська серія манґи, написана та ілюстрована манґакою з псевдонімом Петос. Серіалізація розпочалась у вересні 2014 року у журналіYoung Magazine the 3rd від Kodansha, а пізніше перейшла у Monthly Young Magazine в 2021, перш ніж завершити серіалізацію у 2022. Розділи було зібрано у 11 томів танкобон. В Україні манґа виходить у видавництві Molfar Comics. Аніме-адаптація із 12 епізодів, створена A-1 Pictures транслювалась з січня по березень 2017.

Демі-чян бажають потеревенити
Обкладинка першого тому українського видання манґи «Демі-чян бажають потеревенити»
Жанркомедія, надприродне[1][2]
Аудиторіясейнен
Манґа
АвторПетос
ВидавецьKodansha
Інші видавціУкраїна Мольфар Комікс
Аудиторіясейнен
Журнал
  • Young Magazine the 3rd (2014–2021)
  • Monthly Young Magazine (2021–2022)
Період випуску5 вересня 2014 — 19 грудня 2022
Кількість томів11
Телевізійний аніме-серіал
РежисерРьо Андо
СценаристТакао Йошіока
КомпозиторМасару Йокойома
СтудіяA-1 Pictures
ЛіцензіатCrunchyroll
Період показу7 січня 2017 — 25 березня 2017
Кількість серій12 + ONA
Манґа
Occult-chan wa Katarenai
АвторКае Хошімото
ІлюстраторХаджіме Хонда
ВидавецьKodansha
Аудиторіясейнен
Журнал
  • Young Magazine the 3rd (2019–2021)
  • Monthly Young Magazine (2021)
  • YanMaga Web (2021–2023)
Період випуску5 січня 2019 — 7 січня 2023
Кількість томів9

Сюжет

ред.

Події розгортаються в епоху, коли напівлюдей, яки зазвичай називають «демі», повільно почали приймати в людське суспільство. Тецуо Такахаші — вчитель біології, який навчає трьох таких демі, сподіваючись дізнатися про них більше, а також зуміти привернути їх увагу.

Персонажі

ред.
Такахаші Тецуро (яп. 高橋 鉄男, Takahashi Tetsuo)
Сейю: Сувабе Джюнічі[3] (оригінал), Кріс Джордж[4] (англійський дубляж)
Вчитель біології, який захоплюється напівлюдьми і хоче більше про них дізнатись. Його учні інколи називають його «Залізною людиною», що є грою слів, пов'язаною з його накачаним тілом та ім'ям (яп. , трансліт. залізо). Вивчаючи напівлюдей він починає розуміти проблеми, з якими вони стикаються і як підлітки і як демі й прагне допомогти як тільки може. Такахаші часто є тою людиною, до якої дівчата звертаються за допомогою, бо він має знання про напівлюдей і є послужливим. Він завжди піклується про дівчат.
Таканаші Хікарі (яп. 小鳥遊 ひかり, Takanashi Hikari)
Сейю: Хондо Каеде[5] (оригінал), Брин Аппрілл[4] (англійський дубляж)
Весела та енергійна упириня. Вона уникає кусання за шию інших людей, замість цього вона п'є кров із упаковок, що розсилає влада, а також використовує замінники крові, як томатний сік. Не зважаючи на міфи, вона любить їсти часник та їй просто не подобаються яскраве світло та теплі температури. Хікарі маж сестру-близнючку на ім'я Хімарі, яка є людиною. Незважаючи на те, що Хімарі старша, вона поводиться більш по-дитячому, а Хімарі по-дорослому. Інколи у Хікарі виникає бажання когось погризти (зазвичай її сестру) аби її зуби перестали чухатись. Незважаючи на свою легковажність, вона часто хоче допомогти тим, хто цього потребує. Матір Хікара є упиринею, а батько — людиною. Хікарі часто перебуває у кімнаті біології Тецуо, бо там круто і мало сонячного світла. Її улюблена їжа — печінка та цибуля.
Мачі Кьоко (яп. 町 京子, Machi Kyōko)
Сейю: Шінода Мінамі[5] (оригінал), Террі Доті[4] (англійський дубляж)
Сором'язлива дюллаханка, чия голова від'єднана від її тіла. З місця, де мала б бути її шия у Кьоко виходить блакитний вогонь. Оскільки її руки зайняті носіннями її голови, яка не рухається сама, вона прагне контакту з іншими (тримання за руки, обійми і т. д.) Кьоко закохується у Тецуо, бо він добрий та турботливий. Спочатку їй було віжко знайти друзів, бо людям було незручно розмовляти з нею без згадок про її від'єднану голову, хоч вона сама це приймає і жартує про це. Медична процедура довела, що Кьоко має шию, яка з'єднує її рот та шлунок, але вона існує в «іншому вимірі» і працює як кротовина між її головою та тілом. Після того як Хікарі зауважила як незручно Кьоко носити свою голову у одній руці, а шкільну сумку в іншій до Тецуо, вона розмовляє з директором і школа дозволяє Кьоко вдягати рюкзак для зручності.
Кусакабе Юкі (яп. 日下部 雪, Kusakabe Yuki)
Сейю: Нацукава Шіїна[5] (оригінал), Сара Віденхефт[4] (англійський дубляж)
Боязка сніжна дівчина, чиє тіло завжди холодне. Інколи вона поширює холодне повітря, коли відчуває негативні емоції і є чутливою до тепла. Юкі спочатку не подобається бути демі, бо вона боїться нашкодити іншим або оточуючим, хоч Тецуо вдається показати, що єдине, що вона може заморозити — це її сльози та піт. Хікарі часто хоче обійняти або триматись Юкі через її холодну температуру тіла, бо упирі погано справляються зі спекою. У таємниці Юкі — ентузіастка манґи і має любить декілька жанрів. Після того як вона подружились із Тецуо, Хікарі та Кьоко, Юкі починає відкриватись та більше говорити.
Сато Сакіе (яп. 佐藤 早紀絵, Satō Sakie)
Сейю: Хікаса Йоко[5] (оригінал), Морган Ґаретт[4] (англійський дубляж)
Сукубиня, яка працює вчителькою математики. Сукубів також інколи називають «Демонами сну». Через ефект афродизіаку, який виробляє її тіло, їй постійно доводиться вживати заходів обережності, щоб ненароком не спокусити чоловіків та інших студентів-хлопців, наприклад, вона носить спортивний костюм, щоб приховати своє тіло, і сідає на перший і останній потяг дня, щоб уникнути натовпу. Коли вона засинає, то може випадково передати еротичні сни людям, які знаходяться поруч. З цієї причини Сато живе на самоті далеко від цивілізації, оскільки не може жити в багатоквартирному будинку або в будь-якому іншому місці, де може бути багато людей. Хоч Сакіе як сукубиня приваблює чоловіків, вона сама закохується в Тецуо після того, як переконується, що він не має імунітет до її афродизіачного ефекту. Після того, як Сакіе розповідає Уґакі про свій інтерес до Тецуо, Уґакі зауважує, що, всупереч її попереднім припущенням, на Тецуо насправді діє її афродизіак, але він прикидається, що на нього це не впливає, щоб не образити почуття Сакіе. Незважаючи на це, вона продовжує виявляти до нього інтерес.
Таканаші Хімарі (яп. 小鳥遊 ひまり, Takanashi Himari)
Сейю: Lynn[5] (оригінал), Джеймі Марчі[4] (англійський дубляж)
Молодша сестра-близнючка Хікарі, вона є звичайною людиною. Хімарі набагато серйозніша за свою сестру, і як людина, і як студентка. Вона часто намагається змусити сестру поводитися як доросла, але їй це не вдається. Хімарі завжди наглядає за Хікарі, щоб та не потрапила в халепу і не гуляла надто пізно. Вона часто пише Тецуо, щоб той наглядав за Хікарі, коли вона сама не може. Вона також зачісує Хікарі щоранку. Незважаючи на постійні суперечки, вони піклуються одна про одну і мають багато спільного, наприклад, схожі смаки в їжі та моді.
Курц (яп. クルツ, Kurutsu)
Сейю: Амамія Сора[6] (оригінал), Мікаела Кранц (англійський дубляж)
Уґакі (яп. 宇垣)
Сейю: Цуда Кенджіро[6] (оригінал), Білл Дженкінс (англійський дубляж)
Сома (яп. 相馬)
Сейю: Ханае Нацукі[6] (оригінал), Дейв Троско (англійський дубляж)

Медіа

ред.

Манґа

ред.

Написана і проілюстрована манґакою з псевдонімом Петос, Демі-чян бажають потеревенити, серіалізувалась у журналі сейнен-манґи Young Magazine the 3rd від Kodansha з 5 вересня 2014 року по 6 квітня 2021 року.[7][8][9] 20 травня 2021 року серія перейшла в Monthly Young Magazine.[9] Серія закінчилась 19 грудня 2022 року.[10] Kodansha зібрала розділи в одинадцять томів танкобон, виданих з 6 березня 2015 року по 20 лютого 2023 року.

В Україні манґу видає видавництво «Мольфар Комікс».[11]

Спіноф-манґа під назвою Occult-chan wa Katarenai, написана Кае Хошімото, проілюстрована Хаджіме Хондою під керівництвом Петос, була представлена в журналі Young Magazine the 3rd 5 січня 2019 року. У центрі серії — Йоко, племінниця Тецуо, та її живий дух Зашіко.[12] 20 травня 2021 року[9] серію було переміщено на веб-сайт YanMaga Web 20 грудня того ж року[13] і вона закінчилася 7 січня 2023 року.[14]

Демі-чян бажають потеревенити

ред.
Японська Українська
Дата виходу ISBN Дата виходу ISBN
1 6 березня 2015[15]ISBN 978-4-06-382578-75 вересня 2022[16]ISBN 978-617-7885-45-9
2 4 вересня 2015[17]ISBN 978-4-06-382669-218 червня 2023[18]ISBN 978-617-7885-65-7
3 18 березня 2016[19]ISBN 978-4-06-382757-61 січня 2023[20]ISBN 978-617-7885-76-3
4 20 вересня 2016[21]ISBN 978-4-06-382852-8ISBN 
5 20 квітня 2017[22]ISBN 978-4-06-382942-6ISBN 
6 18 травня 2018[23]ISBN 978-4-06-511284-7ISBN 
7 18 квітня 2019[24]ISBN 978-4-06-515281-2ISBN 
8 20 лютого 2020[25]ISBN 978-4-06-517859-1ISBN 
9 19 листопада 2020[26]ISBN 978-4-06-521376-6ISBN 
10 18 листопада 2021[27]ISBN 978-4-06-525878-1ISBN 
11 20 лютого 2023[28]ISBN 978-4-06-529800-8ISBN 

Аніме

ред.

Телевізійна аніме-адаптація була анонсована 3 вересня 2016 року.[1][29] Режисером аніме є Рьо Андо, а анімацію створила студія A-1 Pictures. Сценарій серіалу написав Такао Йошіока, дизайн персонажів розробив Тецуя Кавакамі, а музику написав Масару Йокояма.[30][31] Серіал транслювався на Tokyo MX, MBS і BS11 між 7 січня 2017 року та 25 березня 2017 року.[30] Crunchyroll транслював серіал одноасно із показом у Японії, а Funimation почала випуск англійського дубляжу 25 січня 2017 року.[32] Тринадцятий епізод вийшов в ефір 29 червня 2017 року.[33][34] Початкова тема: "Original." (яп. オリジナル。, Orijinaru.) написана TrySail, а кінцевою темою є "Fairytale" (яп. フェアリーテイル, Fearīteiru) від Sangatsu no Phantasia.

Назва[a] Дата виходу[35]
1«Такахаші Тецуо хоче побесідувати»
Транслітерація: «Takahashi Tetsuo wa Kataritai» (яп. 高橋鉄男は語りたい)
7 січня 2017
2«Дюллаханка-чян хоче, щоб її балували»
Транслітерація: «Dyurahan-chan wa Amaetai» (яп. デュラハンちゃんは甘えたい)
14 січня 2017
3«Сукубиня-сан — авторитетна доросла»
Транслітерація: «Sakyubasu-san wa Ii Otona» (яп. サキュバスさんはいい大人)
21 січня 2017
4«Такахаші Тецуо прагне захищати»
Транслітерація: «Takahashi Tetsuo wa Mamoritai» (яп. 高橋鉄男は守りたい)
28 січня 2017
5«Сніжна дівчина така холодна»
Транслітерація: «Yuki-Onna-chan wa Tsumetai» (яп. 雪女ちゃんは冷たい)
4 лютого 2017
6«Сестри Таканаші незаперечні»
Транслітерація: «Takanashi Shimai wa Arasoenai» (яп. 小鳥遊姉妹は争えない)
11 лютого 2017
7«Сукубиня-сан — допитлива»
Транслітерація: «Sakyubasu-san wa Ibukashige» (яп. サキュバスさんはいぶかしげ)
18 лютого 2017
8«Демі-чян бажають учитися»
Транслітерація: «Demi-chan wa Manabitai» (яп. 亜人ちゃんは学びたい)
25 лютого 2017
9«Демі-чян хочуть спробувати»
Транслітерація: «Demi-chan wa Tameshitai» (яп. 亜人ちゃんは試したい)
4 березня 2017
10«Дюллаханка випереджає час і простір»
Транслітерація: «Dyurahan wa Jikū o Koete» (яп. デュラハンは時空を超えて)
11 березня 2017
11«Демі-чян хочуть підтримати»
Транслітерація: «Demi-chan wa Sasaetai» (яп. 亜人ちゃんは支えたい)
18 березня 2017
12«Демі-чян хочуть плавати»
Транслітерація: «Demi-chan wa Oyogitai» (яп. 亜人ちゃんは泳ぎたい)
25 березня 2017
ONA«Літні канікули демі-чян»
Транслітерація: «Demi-chan no Natsuyasumi» (яп. 亜人ちゃんの夏休み)
29 червня 2017

 

Сприйняття

ред.

Станом на вересень 2016 року три томи серії мали 550 000 надрукованих примірників.[1] Станом на грудень 2016 року тираж серії перевищив 1,1 мільйона копій.[2]

Другий том посів 13 місце в рейтингу манги Oricon протягом першого тижня, продавши 39 876 копій.[36] На другий тиждень він опустився до 14 місця, продавши ще 32 283 копії.[37] Третій том посів 21 місце, продавши 55 907 примірників за перший тиждень.[38]

Редактор Anime News Network Терон Мартін опублікував позитивну рецензію на аніме-серіал у 2018 році.[39] Він похвалив приємних головних героїв (виділяючи Тецуо і Хікарі як найкращих), увагу історії до деталей у побудові світу демі і додавання трохи філософії під час взаємодії з ними, зробивши висновок, що «Загалом, Демі-чян бажають потеревенити надає розважальний і подекуди вдумливий продукт, який уникає банальних пасток, притаманним для жанру дівчат-монстрів».[39]

«Демі-чян бажають потеревенити» було номіновано на «Найкращу повсякденність» на Crunchyroll Anime Awards 2017, але програло Girls' Last Tour.[40]

Коментарі

ред.
  1. Назви є перекладами з назв Funimation.

Примітки

ред.
  1. а б в Interviews with Monster Girls/Demi-chan wa Kataritai Comedy Manga Gets TV Anime. Anime News Network. 3 September 2016. Архів оригіналу за 5 October 2017. Процитовано 3 September 2016.
  2. а б Komatsu, Mikikazu (10 December 2016). Interviews with Monster Girls" Manga Reaches 1.1 Million Print Run in Japan. Crunchyroll. Otter Media. Архів оригіналу за 5 October 2017. Процитовано 24 July 2018.
  3. Junichi Suwabe Stars in Interviews with Monster Girls/Demi-chan wa Kataritai Anime. Anime News Network. 5 November 2016. Архів оригіналу за 5 June 2017. Процитовано 5 November 2016.
  4. а б в г д е Official Winter 2017 Simuldub Lineup - Interviews With Monster Girls. Funimation. 3 January 2017. Архів оригіналу за 16 December 2019. Процитовано 24 January 2017.
  5. а б в г д Interviews with Monster Girls/Demi-chan wa Kataritai Anime Reveals Female Cast, Ending Song, January 7 Debut in Video. Anime News Network. 30 November 2016. Архів оригіналу за 5 May 2017. Процитовано 2 December 2016.
  6. а б в Interviews with Monster Girls Anime Casts Sora Amamiya, Kenjiro Tsuda, Natsuki Hanae. Anime News Network. 8 January 2017. Архів оригіналу за 10 November 2021. Процитовано 12 January 2021.
  7. Young Magazine the 3rd Magazine's Line-Up Detailed. Anime News Network. 9 August 2014. Архів оригіналу за 5 October 2017. Процитовано 25 March 2016.
  8. Kodansha to Launch Young Magazine the 3rd in September. Anime News Network. 27 June 2014. Архів оригіналу за 5 October 2017. Процитовано 25 March 2016.
  9. а б в Hodgkins, Crystalyn (6 April 2021). Fates Revealed for Manga in Young Magazine the 3rd Magazine. Anime News Network. Архів оригіналу за 10 April 2021. Процитовано 6 April 2021.
  10. Pineda, Rafael (21 October 2022). Interviews With Monster Girls Manga Ends in December. Anime News Network. Архів оригіналу за 14 November 2022. Процитовано 21 October 2022.
  11. Демі-чян бажають потеревенити том 1.
  12. Ressler, Karen (22 November 2021). Interviews With Monster Girls Gets Spinoff Manga About Yoko, Zashiko. Anime News Network. Архів оригіналу за 21 March 2023. Процитовано 22 November 2021.
  13. Mateo, Alex (18 November 2021). Monthly Young Magazine Combines With Yanmaga Web, Rebrands. Anime News Network. Архів оригіналу за 30 September 2022. Процитовано 30 September 2022.
  14. オカルトちゃんは語れない. YanMaga Web (яп.). Kodansha. Архів оригіналу за 12 April 2023. Процитовано 12 April 2023.
  15. 亜人ちゃんは語りたい(1) [Interviews with Monster Girls (1)]. Kodansha (яп.). Архів оригіналу за 27 March 2016. Процитовано 25 March 2016.
  16. Демі-чян бажають потеревенити. Goodreads.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
  17. 亜人ちゃんは語りたい(2) [Interviews with Monster Girls (2)]. Kodansha (яп.). Архів оригіналу за 27 March 2016. Процитовано 25 March 2016.
  18. Демі-чян бажають потеревенити 2. Goodreads.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
  19. 亜人ちゃんは語りたい(3) [Interviews with Monster Girls (3)]. Kodansha (яп.). Архів оригіналу за 26 March 2016. Процитовано 25 March 2016.
  20. Демі-чян бажають потеревенити 3. Goodreads.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
  21. 亜人ちゃんは語りたい(4) [Interviews with Monster Girls (4)]. Kodansha (яп.). Архів оригіналу за 7 September 2016. Процитовано 3 September 2016.
  22. 亜人ちゃんは語りたい(5) [Interviews with Monster Girls (5)]. Kodansha (яп.). Архів оригіналу за 26 March 2017. Процитовано 5 April 2017.
  23. 亜人ちゃんは語りたい(6) [Interviews with Monster Girls (6)]. Kodansha (яп.). Архів оригіналу за 5 February 2019. Процитовано 16 March 2019.
  24. 亜人ちゃんは語りたい(7) [Interviews with Monster Girls (7)]. Kodansha (яп.). Архів оригіналу за 6 November 2019. Процитовано 3 April 2019.
  25. 亜人ちゃんは語りたい(8) [Interviews with Monster Girls (8)]. Kodansha (яп.). Архів оригіналу за 21 January 2020. Процитовано 26 January 2020.
  26. 亜人ちゃんは語りたい(9) [Interviews with Monster Girls (9)]. Kodansha (яп.). Архів оригіналу за 21 March 2023. Процитовано 14 April 2021.
  27. 亜人ちゃんは語りたい(10) [Interviews with Monster Girls (10)]. Kodansha (яп.). Архів оригіналу за 21 March 2023. Процитовано 22 November 2021.
  28. 亜人ちゃんは語りたい(11) [Interviews with Monster Girls (11)]. Kodansha (яп.). Архів оригіналу за 21 December 2022. Процитовано 20 December 2022.
  29. Chapman, Paul (3 September 2016). "Interviews with Monster Girls" TV Anime Coming in January of 2017. Crunchyroll. Otter Media. Архів оригіналу за 5 October 2017. Процитовано 3 September 2016.
  30. а б Interviews with Monster Girls/Demi-chan wa Kataritai TV Anime's Main Staff Revealed. Anime News Network. 4 September 2016. Архів оригіналу за 5 October 2017. Процитовано 4 September 2016.
  31. Chapman, Paul (4 September 2016). "Interviews with Monster Girls" Main Staff Revealed. Crunchyroll. Otter Media. Архів оригіналу за 5 October 2017. Процитовано 4 September 2016.
  32. Crunchyroll, Funimation to Stream Interviews with Monster Girls, ACCA, Fuuka, Chaos;Child Anime. Anime News Network. 5 January 2017. Архів оригіналу за 7 January 2017. Процитовано 5 January 2017.
  33. Crunchyroll Adds Episode 13 of "Interviews with Monster Girls" Anime. Crunchyroll. Otter Media. 29 June 2017. Архів оригіналу за 5 October 2017. Процитовано 29 June 2017.
  34. Crunchyroll Adds Fox Spirit Matchmaker, 13th Episode of Interviews with Monster Girls Anime. Anime News Network. 30 June 2017. Архів оригіналу за 5 October 2017. Процитовано 30 June 2017.
  35. 亜人ちゃんは語りたい - アニメ - TOKYO MX (яп.). Tokyo MX. Архів оригіналу за 28 March 2017. Процитовано 8 February 2017.
  36. Japanese Comic Ranking, August 31-September 6. Anime News Network. 9 September 2015. Архів оригіналу за 19 March 2016. Процитовано 25 March 2016.
  37. Japanese Comic Ranking, September 7–13. Anime News Network. 16 September 2015. Архів оригіналу за 20 November 2015. Процитовано 25 March 2016.
  38. Japanese Comic Ranking, March 14–20. Anime News Network. 23 March 2016. Архів оригіналу за 28 September 2017. Процитовано 25 March 2016.
  39. а б Martin, Theron (21 May 2018). Interviews with Monster Girls BD/DVD - Review. Anime News Network. Архів оригіналу за 7 December 2018. Процитовано 25 May 2018.
  40. Trumbore, Dave (26 February 2018). Crunchyroll Anime Awards Winners Revealed: Who Took Home the Big Prize?. Collider. Архів оригіналу за 18 April 2021. Процитовано 5 May 2019.

Посилання

ред.