Відкрити головне меню

Демчук Вадим Володимирович

Вадим Володимирович Демчук — український військовик, учасник війни на сході України, сержант Збройних сил України. Лицар Ордена «За мужність» III ступеня, Почесний громадянин Нововолинська.

Вадим Демчук
UA-OR5-SGT-GSB-H(2015).png Сержант
Вадим Демчук.jpg
Загальна інформація
Народження 27 вересня 1975(1975-09-27)
Нововолинськ
Смерть 20 січня 2015(2015-01-20) (39 років)
Донецьк
Громадянство Flag of Ukraine.svg Україна
Псевдо «Дим»
Військова служба
Роки служби 2014-2015
Приналежність Україна Україна
Вид ЗС ЗСУ Збройні сили
Рід військ БЗ ДШВ.svg Десантні війська
Формування
80-а аеромобільна бригада.svg
 80 ОАеМБр
Війни / битви

Війна на сході України

Нагороди та відзнаки
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Нагрудний знак «За оборону Донецького аеропорту»
Орден «Народний Герой України»

ЖиттєписРедагувати

Народився Вадим Демчук 27 вересня 1975 року в Нововолинську. Навчався в місцевій ЗОШ № 8, після закінчення школи здобув професію машиніста електровоза у Нововолинському ПТУ № 1.[1][2] Після закінчення училища служив у лавах Національної гвардії України у роті спецпризначення. Після військової служби тривалий час працював на заробітках у Чехії та Словаччині. З початком російської збройної агресії його батькам передали Вадимову повістку до військомату. Дізнавшись про це, Вадим повертається в Україну, де він був мобілізований до лав Збройних сил. Після кількамісячної підготовки Вадим Демчук направлений сержантом до 80-ї окремої десантної бригади.[1] Із 14 січня захищав новий термінал у Донецькому аеропорту.[3][4] Рота, в якій служив Вадим Демчук, під час боїв опинилась у повному оточенні, і сержант Демчук разом із своїми побратимами зумів вийти з оточення та прорватися до позицій українських військових.[1] 20 січня, під час вибуху нового терміналу аеропорту, Вадим Демчук зник безвісти.[5][4] Тривалий час доля Вадима Демчука залишалась невідомою[6], були дані, що він потрапив у полон.[3] Тіло Вадима Демчука спочатку було в руках сепаратистів, згодом його тіло як невідомого бійця було передане до Дніпропетровська. Лише в червні 2015 року полеглий герой був упізнаний за аналізом ДНК.[1]

Після ідентифікації Вадима Демчука загиблий воїн був урочисто перепохований у Нововолинську 8 липня 2015 року. Прощання із загиблим героєм відбувалось у Свято-Михайлівській церкві УПЦ КП на чолі з деканом Нововолинського деканату, а у похоронах взяли участь велика кількість жителів міста та бойових побратимів Вадима[3][1][4], за участю батьків загиблого воїна, хоча напередодні батько Вадима заявляв про те, що не вірить у ідентифікацію сина.[3]

Вшанування пам'ятіРедагувати

22 вересня 2015 року — за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни, відзначений — нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).

16 жовтня 2015 року на будівлі Нововолинського ВПУ, де навчався Вадим Демчук, було встановлено меморіальну дошку на честь загиблого героя-«кіборга», вже четверту по рахунку з початку війни.[5][2]

ПриміткиРедагувати

ДжерелаРедагувати