Дельфін білобокий чорноморський

Дельфін білобокий чорноморський
«Дельфін білобокий чорноморський», поштова марка України (2017)
Охоронний статус
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Тварини (Metazoa)
Тип: Хордові (Chordata)
Підтип: Черепні (Craniata)
Інфратип: Хребетні (Vertebrata)
Клас: Ссавці (Mammalia)
Ряд: Китопарнокопитні (Cetartiodactyla)
Підряд: Китоподібні (Cetacea)
Родина: Дельфінові (Delphinidae)
Рід: Дельфін звичайний (Delphinus)
Вид: Дельфін звичайний (D. delphis)
Підвид: Дельфін білобокий чорноморський
Триноміальна назва
Delphinus delphis ssp. ponticus
Barabasch-Nikiforov, 1935
Посилання
IUCN logo.svg МСОП: 133729

Дельфін білобокий чорноморський, або Білобочка чорноморська (Delphinus delphis ssp. ponticus Barabasch-Nikiforov) — підвид звичайного дельфіна, описаний 1935 року, ендемік Чорного моря.

Поширення та чисельністьРедагувати

Поширений в акваторії Чорного моря; можливо, заходить до Мармурового моря. Перебуває переважно у пелагічній частині моря, зрідка трапляється біля берегів, уникає опріснених і забруднених акваторій.

Загальна кількість поголів'я різко скорочується (до 1930 року становила близько 1,5–2 млн особин, у 70-ті роки — близько 200 тис, у 80-ті роках — 50–96 тис). Під час сезонних міграцій та кормових кочівель може утворювати великі зграї (до сотень і тисяч голів). Причини зміни чисельності такі: промисел дельфінів (до 1966 року — в Україні, до 1983 року — у Туреччині), погіршення кормової бази, акумуляція полютантів, техногенні порушення, загибель у рибальських сітках і внаслідок важких травм, спричинених механізмами, стресові перевантаження.

Особливості біологіїРедагувати

Статевої зрілості досягає у 3–4 роки. Самиця раз на рік після 10–11-місячної вагітності народжує одне маля (в основному влітку). Живе до 20–25 років, досягаючи довжини тіла до 219 см і маси — до 100 кг (найдрібніший підвид дельфіна звичайного). Живиться дрібною рибою (кілька, хамса й іглиці). В умовах неволі не приживається.

Охорона видуРедагувати

Занесено до Конвенції про міжнародну торгівлю видами дикої фауни та флори, що перебувають під загрозою зникнення (1973). Промисел дельфінів заборонений. Треба організувати облік чисельності популяції з наступною розробкою програми дій для її збереження. Доцільно заборонити застосування дрифтерних (наплавних) рибальських сіток.

ЛітератураРедагувати