Декрети про суд

Декрети про суд — нормативні акти органів радянської влади (ВЦВК і РНК РРФСР), які були прийняті в 1917—1918 рр. і регламентували діяльність судових органів у перші роки після Жовтневого перевороту. Наркомат юстиції, очолюваний Стучкою, скасував суди, інститут судових слідчих, прокуратури, присяжну та приватну адвокатуру.
У цей період було прийнято кілька декретів та інших документів, що регламентували судоустрій в РРФСР, але найбільшу популярність здобули Декрети про суд № 1, 2 і 3.

№ 1

Декрет проголосив скасування всіх існуючих в Росії до його прийняття судових установ.
Дія інституту мирових суддів припинялася до заміни цих суддів місцевими судами, що обираються «на підставі прямих демократичних виборів, а до призначення таких виборів тимчасово - районними і волосними, а де таких немає, повітовими, міськими і губернськими Радами робітничих, солдатських і селянських депутатів».

№ 2

Виданий ВЦВК і РНК РСФРР 20.11 1918. Для розгляду справ, що перевищували підсудність місцевих судів, утворювалися окружні суди.

№ 3

Виданий РНК РРФСР 20 липня 1918 року.
Було розмежовано підсудність між місцевими та окружними народними судами, визначено, що суди повинні керуватися декретами Радянського уряду і соціалістичною совістю, створено касаційний суд тощо. Було дещо розширено компетенцію місцевих судів (позови до 10 000 крб., покарання до 5 років позбавлення волі).

Положення цих Декретів про суди стали основою перших законів про суд, виданих у радянській Україні.

Посилання

• Декрети про суди [Архівовано 30 липня 2016 у Wayback Machine.] // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 1998. — Т. 2 : Д — Й. — 744 с. — ISBN 966-7492-00-8.