Дауд Абу аль-Фадл
Дауд Абу аль-Фадл (араб. Da'ud Abu al-Fadl також Давид бен-Соломон[3]; 1161-1242) - придворний лікар з Каїра (Султанат Айюбідів) караїмського віросподідання, автор медичних творів.
| Дауд Абу аль-Фадл | |
|---|---|
| Народився | 1161[1][2] |
| Помер | 1242 або 1236[1][2] |
| Країна |
.svg){kind=small} Єгипет |
| Діяльність | лікар |
| Знання мов | арабська і єгипетська арабська |
| Конфесія | юдаїзм |
Біографія ред.
Народився в 556 році мусульманської ери (1161 рік). Син якогось Соломона (бен-Соломон). Був учнем знаменитих лікарів Гібат-Аллаха бен-Джамі, лейб-медика[4] султана Саладіна і окуліста Абул-Фада бен-аль-Наки, прозваного Аль-Мугаззіб.[3]
Дауд був лейб-медиком єгипетського султана Аль-Малик аль-Абіл Абу-Бакр бен-аль-Аюба (1199-1218) і також лікарем-викладачем госпіталю Аль-Насара. Разом з ним там служив його друг і молодший товариш (а може бути, учень) Ібн Абу Усайбіа, автор знаменитого арабського твори «Історія лікарів». Останньому ми і зобов'язані всім, що відомо про Дауд. За словами Усайбіі, Дауд був одним з видатних лікарів свого часу, був ґрунтовно знайомий з теоретичної та практичної медициною і відрізнявся знанням і складових ліків, вірністю діагнозу і вмінням застосовувати належні цілющі засоби за вченням Галена[3].
Дауд помер понад 80-ти років від роду, майже втративши в старості зору [3] .
Праці ред.
Згідно Ібн Абу Усайбії, Дауд Абу аль-Фадл - автор двох творів[3]:
- 1) «Kitab Akrabazin» (Антидотарий, Antidotarium) - про складові ліках, які вживалися в госпіталях Єгипту, Сирії та Іраку і в аптеках; розділяється на 12 глав; рукописи в Оксфорді, Мюнхені та Каїрі; в цих рукописах твір названо «Destur al-Adawijat al-Murkakkabat», тобто «канон складових ліків». Цією працею користувався значною мірою єврейський лікар Абул-Муна аль-Кугін, або Аль-Гаруна, в Каїрі, в творі, складеному в 1259 р і там він називає його «Destur al-Bimaristan», тобто «канон госпіталю»;
- 2) «Taalich ala Kitab al-Alal wal-arad li-Dshalinus», тобто примітки до книги Галена про причини і симптоми хвороб.
Також Дауду Абу аль-Фадлу приписується невеликий твір, що складається в Оксфордської рукописи з 6-ти листів під назвою «Risalat al-Mudscharrabat», «книга дослідів». У цьому рукописі автор названий «Печатка лікарів, Давид лікар або мудрець»; але можливо, що це інший Давид[3].
Примітки ред.
- ↑ а б в Virtual International Authority File — [Dublin, Ohio]: OCLC, 2003.
- ↑ а б в Тезаурус CERL — Consortium of European Research Libraries.
- ↑ а б в г д е Давид (Абул-Фадл) бен-Соломон // Еврейская энциклопедия Брокгауза и Ефрона. — 1908—1913. (рос. дореф.)(рос.)
- ↑ Тотожного, на думку Цунца і Штейншнейдера, з Нагідом Насанелем, якого Веніамін Тудельський в своїх «Мандрах» називає «князем князів, главою академії і представником всіх громад»