Вікіпедія

Даніел Карвальйо

(Перенаправлено з Даніел Карвальо)

Даніел Карвальйо (порт. Daniel Carvalho, нар. 1 березня 1983, Пелотас) — бразильський футболіст, що грав на позиції півзахисника.

Ф
Даніел Карвальйо
Даніел Карвальйо
Даніел Карвальйо
Особисті дані
Народження 1 березня 1983(1983-03-01) (41 рік)
  Пелотас, Бразилія
Зріст 178 см
Вага 78 кг
Громадянство  Бразилія
Позиція півзахисник
Юнацькі клуби
–2000 Бразилія «Інтернасьйонал»
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
2001–2003 Бразилія «Інтернасьйонал» 66 (7)
2004–2010 Росія ЦСКА (Москва) 85 (9)
2008 →  Бразилія «Інтернасьйонал» 12 (0)
2010 →  Катар «Аль-Арабі» 6 (3)
2010–2011 Бразилія «Атлетіко Мінейру» 36 (6)
2012 Бразилія «Палмейрас» 14 (0)
2013 Бразилія «Крісіума» 15 (1)
2015 Бразилія «Ботафогу» 30 (2)
2016 Бразилія «Гояс» 12 (1)
2017 Бразилія «Пелотас» 7 (0)
2017 Бразилія «Оесте» 2 (0)
2017–2018 Бразилія «Пелотас»  ? (?)
Національна збірна
Роки Збірна І (г)
2002–2003 Бразилія Бразилія U-20 12 (7)
2004 Бразилія Бразилія U-23 8 (0)
2006 Бразилія Бразилія 3 (1)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Карвальйо.

Найбільш відомий за виступами у клубі ЦСКА (Москва) і збірній Бразилії, чемпіон світу серед молодіжних команд, володар Кубка УЄФА. У 2005 році визнаний найкращим гравцем чемпіонату Росії.

Клубна кар'єра

ред.

Народився 1 березня 1983 року в бразильському промисловому містечку Пелотас. Як і більшість співвітчизників, з дитячих років захоплювався футболом, а в 1996 році був прийнятий в школу клубу «Інтернасьйонал». До основного складу Карвальйо потрапив в 2001 році і провів там три сезони, взявши участь у 66 матчах чемпіонату, а також двічі поспіль виграв чемпіонат штату Ріу-Гранді-ду-Сул у 2002 і 2003 роках.

Своєю грою за цю команду привернув увагу представників тренерського штабу клубу ЦСКА (Москва), до складу якого приєднався 6 лютого 2004 року. Російський дебют бразильця відбувся 7 березня, коли в матчі за Суперкубок країни він у додатковий час забив гол «Спартаку» і приніс своїй команді перемогу. У 2004 році Карвальйо довгий час переслідували травми, тому на полі він з'являвся рідко, отримавши, тим не менш, срібні медалі чемпіонату країни, але вже у наступному 2005 році Карвальйо став лідером «армійців». Саме через нього стала будуватись атака команди, яка зробила ЦСКА найсильнішою командою країни, яка двічі поспіль у 2005 та 2006 роках вигравала «золотий дубль», а також вперше серед російських клубів здобула єврокубок — Кубок УЄФА, при цьому саме Карвальйо був визнаний найкращим гравцем тріумфального фіналу Кубка УЄФА 2005 році, в якому віддав усі три результативні передачі своєї команди, а згодом став першим легіонером, який був названий футболістом року в Росії, при цьому як за версією тижневика «Футбол», так і газети «Спорт-Експрес» (2005).

 
Даніел Карвальйо під час виступів за ЦСКА (Москва). 2009 рік.

У наступному сезоні 2006 року бразилець продовжував залишатися лідером команди, а команда виграла Суперкубок і Кубок Росії, а в листопаді оформила чергове чемпіонство в першості країни[1]. Втім з наступного сезону 2007 року Карвальйо втратив місце в основі, оскільки на початку сезону у Карвальйо стався рецидив старої травми лівого коліна. 13 квітня він був прооперований в Лондоні, після чого стало ясно, що бразилець повернеться на поле лише восени[2], а сам бразилець за цей час сильно набирав вагу. За його власним визнанням лікарі ЦСКА стали колоти йому стероїди, щоб підвищити у гравця м'язову масу[3]. Пізніше сам футболіст сказав, що його неправильно зрозуміли, і що йому кололи не допінг, а робили якісь невідомі йому ін'єкції, від яких він міг набрати вагу[4].

У грудні 2007 року Даніел Карвальйо продовжив контракт з ЦСКА на два роки[5]. Наприкінці липня 2008 року був відданий в оренду назад в «Інтернасьонал» до грудня того ж року[6], допомігши рідному клубу виграти Південноамериканський кубок.

Після закінчення оренди повернувся в московський клуб, але основним гравцем «армійців» вже далеко не вважався, його місце у складі міцно зайняв Алан Дзагоєв[7]. Тим не менш у тому ж 2009 році бразилець виграв з ЦСКА свої останні трофеї, здобувши Кубок і Суперкубок Росії. А вже 4 січня 2010 року було повідомлено, що Карвальйо буде виступати на правах оренди за катарський клуб «Аль-Арабі»[8][9]

У травні 2010 року Карвальйо підписав контракт з «Атлетіко Мінейро» і повернувся на батьківщину[10], де провів наступні півтора року, а 9 січня 2012 року підписав контракт з «Палмейрасом» терміном до 31 грудня 2012 року з можливістю продовження ще на 2 роки[11]. У тому ж році «Палмейрас» хоч і виграв Кубок Бразилії, вилетів у Серію Б. Тому «Палмейрас» відмовився від послуг Карвальйо, контракт якого був розрахований до кінця сезону[12].

22 березня 2013 року Карвальйо приєднався до новачка Серії A клубу «Крісіума», але вже 19 жовтня того ж року клуб і гравець достроково розірвали контракт[13]. Після цього Даніел дебютував у бразильському міні-футболі і став виступати за команду «Пелотас». За словами 30-річного плеймейкера, часті травми і неможливість набрати потрібні фізичні кондиції стали основною причиною, по якій він залишив великий футбол[14].

У лютому 2015 року з'явилася інформація, що Даніел тренується разом із «Ботафогу», і, якщо проявить себе, то буде підписаний контракт[15]. 27 квітня було офіційно оголошено про підписання контракту на 1 рік[16][17]. Протягом сезону Карвальйо зіграв за клуб 30 матчів у чемпіонаті і допоміг виграти Серію Б, а в подальшому грав у цьому ж дивізіоні за клуби «Гояс» та «Оесте», а завершував ігрову кар'єру у клубі другого дивізіону штату Ріу-Гранді-ду-Сул «Пелотас».

Виступи за збірні

ред.

Протягом 2002—2004 років залучався до складу молодіжної збірної Бразилії, у складі якої в 2003 році виграв молодіжний чемпіонат світу і з трьома голами був визнаний найкращим гравцем цього турніру. Всього на молодіжному рівні зіграв у 20 офіційних матчах, забив 7 голів.

У 2006 році після чемпіонату світу, що завершився для національної збірної Бразилії провалом, у збірній почались значні зміни і 16 серпня Карвальйо отримав виклик в національну команду. У дебютному матчі проти Норвегії (1:1) він забив єдиний гол своєї збірної.

Протягом кар'єри у національній команді, яка тривала 1 рік, провів у формі головної команди країни 3 матчі, забивши 1 гол.

Титули і досягнення

ред.

Командні

ред.

Особисті

ред.

Примітки

ред.
  1. ↑ Леонид Трахтенберг. Владивосток ждал зрелища. И он его увидел! — Спорт-экспресс, 20.11.2006
  2. ↑ Александр Мартанов. Карвальйо прооперирован в Лондоне и вернется не раньше осени. — Спорт-Экспресс, 14.04.2007
  3. ↑ Даніел Карвальйо: в ЦСКА погладшав через те, що мені кололи стероїди. Архів оригіналу за 3 лютого 2019. Процитовано 2 лютого 2019.
  4. ↑ Даніел Карвальйо: «Мене неправильно зрозуміли. Я лише сказав, що мені робили якісь ін'єкції». Архів оригіналу за 3 лютого 2019. Процитовано 2 лютого 2019.
  5. ↑ Даніель Карвальйо продовжив контракт з ЦСКА до 2009 року. Архів оригіналу за 2 лютого 2019. Процитовано 2 лютого 2019.
  6. ↑ Карвальйо був відданий в оренду до декабря. Спорт-Экспресс. 28.08.2008. Архів оригіналу за 13 лютого 2012.
  7. ↑ «Пряма лінія» з Валерієм Газзаєвим. 24.12.2011. Архів оригіналу за 06.03.2016. Процитовано 02.02.2019.
  8. ↑ Карвальйо змінив ЦСКА на катарський клуб (рос.). championat.ru (з посиланням на Reuters). 04.01.2010. Архів оригіналу за 13 лютого 2012. Процитовано 2010-1-4.
  9. ↑ Роман Бабаєв: У боротьбі за Думбіа ЦСКА випередив усіх. Архів оригіналу за 3 лютого 2019. Процитовано 2 лютого 2019.
  10. ↑ Даніель Карвальйо продовжить кар'єру в «Атлетіко Мінейро». Архів оригіналу за 3 лютого 2019. Процитовано 2 лютого 2019.
  11. ↑ Daniel Carvalho é novo reforço para o ataque palmeirense (порт.). Site oficial da Sociedade Esportiva Palmeiras. 9.01.2012. Архів оригіналу за 13 лютого 2012. Процитовано January 11 2012.
  12. ↑ Даніел Карвальйо покине «Палмейрас». Архів оригіналу за 3 лютого 2019. Процитовано 2 лютого 2019.
  13. ↑ Даніел Карвальйо залишився без клубу. Архів оригіналу за 16 червня 2018. Процитовано 2 лютого 2019.
  14. ↑ За інформацією місцевих ЗМІ, колишній півзахисник ЦСКА Даніель Карвальйо дебютував у бразильському міні-футболі. Архів оригіналу за 3 лютого 2019. Процитовано 2 лютого 2019.
  15. ↑ Карвальйо може повернутися у великий футбол. Архів оригіналу за 27 березня 2019. Процитовано 2 лютого 2019.
  16. ↑ Daniel Carvalho é do Botafogo. Архів оригіналу за 3 грудня 2018. Процитовано 2 лютого 2019.
  17. ↑ Даніел Карвальйо відновив кар'єру, підписавши контракт з «Ботафого». Архів оригіналу за 3 грудня 2018. Процитовано 2 лютого 2019.

Посилання

ред.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Даніел_Карвальйо&oldid=41706864