Даніель Бун
Деніель Бун (англ. Daniel Boone; 1734—1820) — американський дослідник, мандрівник, мисливець.
Даніель Бун | |
---|---|
англ. Daniel Boone | |
Народився | 2 листопада 1734[2][4][…] Oley Valleyd, Провінція Пенсильванія, Британська Америка |
Помер | 26 вересня 1820[1][2][…] (85 років) Daniel Boone Homed, Missouri Territoryd |
Поховання | Frankfort Cemeteryd |
Країна | США |
Діяльність | мандрівник-дослідник, політик, мисливець, мандрівник |
Галузь | Q45099716?[6] |
Знання мов | англійська[1] |
Посада | member of the Virginia House of Delegatesd[7] |
Батько | Squire Booned[8] |
Мати | Sarah Morgand[8] |
Брати, сестри | Squire Booned |
У шлюбі з | Rebecca Booned |
Діти | Daniel Morgan Booned[8][9], Susanna Haysd[9], Jesse Booned і Jemima Callawayd[9] |
Автограф | |
Біографія
ред.Народився 2 листопада 1734 року в Бердсборо, штат Пенсільванія, в родині квакерів. У 1775 році збудував так звану «Дику дорогу» до східних районів Вірджинії — сучасного Кентуккі, де він заснував поселення Бунсборо, одне з перших на захід від Аппалачів. До кінця XVIII століття більше 200 тисяч європейських поселенців пройшли «Дикою дорогою» і оселилися в Кентуккі.
Ще за життя Бун став частиною американського фольклору, а опис його життя, опублікований у 1784 році, сприяв його популярності. У наступні десятиліття він став героєм численних легенд, які відхилялися від його реальної біографії та сильно перебільшували його подвиги.
Деніель Бун помер 26 вересня 1820 року в Дефіансі, територія Міссурі.
Примітки
ред.- ↑ а б в Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ а б в SNAC — 2010.
- ↑ а б Find a Grave — 1996.
- ↑ Artists of the World Online, Allgemeines Künstlerlexikon Online, AKL Online / Hrsg.: A. Beyer, B. Savoy — B: K. G. Saur Verlag, Verlag Walter de Gruyter, 2009. — ISSN 2750-6088 — doi:10.1515/AKL
- ↑ Gran Enciclopèdia Catalana — Grup Enciclopèdia, 1968.
- ↑ Чеська національна авторитетна база даних
- ↑ https://history.house.virginia.gov/search
- ↑ а б в Pas L. v. Genealogics — 2003.
- ↑ а б в Geni.com — 2006.