Відкрити головне меню

Данилевський Олександр Якович

Данилевський Олександр Якович (10 грудня 1838, Харків — 8 червня 1923, Петроград) — український біохімік, фізіолог і фармаколог, основоположник біохімії як науки, член-кореспондент Петербурзької АН, професор і завідувач кафедри медичної хімії та фізики, нормальної фізіології і фармакології в Харківському університеті, професор Казанського університету та ректор Військово-медичної академії міста Санкт-Петербург. Брат українського фізіолога Василя Яковича Данилевського.

Данилевський Олександр Якович
Alexander Yakovlevich Danilevsky portrait.jpg
Народився 10 грудня 1838(1838-12-10)
Харків, Харківська губернія, Російська імперія
Помер 18 червня 1923(1923-06-18) (84 роки)
Петроград, РСФРР, СРСР
Поховання Івано-Усікновенське кладовище
Громадянство
(підданство)
Flag of Russia.svg Російська імперія
Flag of the Soviet Union (1922–1923).svg СРСР
Місце проживання
Діяльність біохімік, викладач університету
Alma mater ХНУ імені В. Н. Каразіна
Науковий ступінь доктор медичних наук[d]
Заклад Казанський державний університет і ХНУ імені В. Н. Каразіна
Брати, сестри  • Данилевський Василь Якович

Навчався за власний кошт у Харківському університеті та за кордоном. 1863 року у Харківському університеті захистив докторську дисертацію «Про специфічно впливаючі тіла натурального та штучного соків підшлункової залози». З 1863 року професор Казанського університету, завідував кафедрою медичної хімії і фізики, нормальної фізіології, фармакології. О. Данилевський поруч з педагогічною діяльністю займався науковими розвідками. Основні праці присвячено ферментам, хімії білків і питанням харчування. В 1886 році обраний професором медичної хімії в Харкові, завідувач кафедри медичної хімії та фізики, нормальної фізіології і фармакології в Харківському університеті. Ще у 1886 р. експериментально дослідив можливість синтезу білковоподібних речовин із пептинів за участю ферментів, довів наявність у клітинах агентів, стимулюючих дію ферментів, а згодом (у 1901) й навів докази вмісту в тканинах т. зв. антиферментів — антипепсину і антитрепсину. Вивчав білки м'язової та мозкової тканин, на підставі досліджень запропонував оригінальну теорію будови білкової молекули, «теорію елементарних рядів». Ініціював і разом із братом В. Данилевським у 1888 р. організував видання першого спеціального журналу з питань фізіології — «Физиологический сборник».

Реферував в різноманітних виданнях досягнення біохімії.

ДжерелаРедагувати