Данилевський Олександр Якович
Данилевський Олександр Якович (10 грудня 1838, Харків — 8 червня 1923, Петроград) — український біохімік, фізіолог і фармаколог, основоположник біохімії як науки, член-кореспондент Петербурзької АН, професор і завідувач кафедри медичної хімії та фізики, нормальної фізіології і фармакології в Харківському університеті, професор Казанського університету та ректор Військово-медичної академії міста Санкт-Петербург. Брат українського фізіолога Василя Яковича Данилевського.
| Данилевський Олександр Якович | |
|---|---|
 | |
| Народився | 10 грудня 1838 Харків, Харківська губернія, Російська імперія |
| Помер | 18 червня 1923 (84 роки) Петроград, РСФРР, СРСР |
| Поховання | Івано-Усікновенське кладовище |
| Місце проживання | Q55739091?, Gogol streetd, Казань |
| Країна |  Російська імперія.svg){kind=small} СРСР |
| Діяльність | біохімік, викладач університету |
| Alma mater | ХНУ ім. В. Н. Каразіна |
| Заклад | Казанський державний університет ХНУ ім. В. Н. Каразіна |
| Науковий ступінь | доктор медичних наук |
| Брати, сестри | Данилевський Василь Якович Данилевський Костянтин Якович |
 Данилевський Олександр Якович у Вікісховищі | |
Олександр народився 10 грудня 1838 року в Харкові, у родині годинникаря Якова й Олени Данилевських. Пізніше в пари народиться ще один син — Василь, якій увійде в історію, як засновник і директор органотерапевтичного інституту (нині Інститут проблем ендокринної патології імені В. Я. Данилевського НАМН України), академік АН Української РСР, заслужений діяч науки та заслужений професор УРСР.[1]
Навчався за власний кошт у Харківському університеті та за кордоном. 1863 року у Харківському університеті захистив докторську дисертацію «Про специфічно впливаючі тіла натурального та штучного соків підшлункової залози». З 1863 року професор Казанського університету, завідував кафедрою медичної хімії і фізики, нормальної фізіології, фармакології. О. Данилевський поруч з педагогічною діяльністю займався науковими розвідками. Основні праці присвячено ферментам, хімії білків і питанням харчування. В 1886 році обраний професором медичної хімії в Харкові, завідувач кафедри медичної хімії та фізики, нормальної фізіології і фармакології в Харківському університеті. Ще у 1886 році експериментально дослідив можливість синтезу білковоподібних речовин із пептинів за участю ферментів, довів наявність у клітинах агентів, стимулюючих дію ферментів, а згодом (у 1901) й навів докази вмісту в тканинах так званих антиферментів — антипепсину і антитрепсину. Вивчав білки м'язової та мозкової тканин, на підставі досліджень запропонував оригінальну теорію будови білкової молекули, «теорію елементарних рядів». Ініціював і разом із братом В. Данилевським у 1888 році організував видання першого спеціального журналу з питань фізіології — «Физиологический сборник».
Реферував в різноманітних виданнях досягнення біохімії.
Примітки
ред.- ↑ Марися Тишкевич (10 грудня 2020). Олександр Данилевський — основоположник біохімії як науки. uain.press. Український інтерес. Архів оригіналу за 10 грудня 2020. Процитовано 24 грудня 2020.
Джерела
ред.- Українці в світі. Олександр Данилевський[недоступне посилання з липня 2019]
- БСЕ. Данилевский Александр [Архівовано 20 серпня 2013 у Wayback Machine.]