Координати: 50°20′38″ пн. ш. 30°21′38″ сх. д. / 50.34389° пн. ш. 30.36056° сх. д. / 50.34389; 30.36056

ДОТ № 205 (ДОТ Вєтрова) — довготривала оборонна точка, що розташована на північній околиці села Юрівка і входила до складу першої лінії оборони київського укріпленого району. Відома у зв'язку із героїчною обороною під командуванням коменданта гарнізону ДОТа лейтенанта Вєтрова В. П.

ДОТ № 205

Історія будівництва та служби ред.

 
ДОТ № 205 у системі оборони 6-го батальйонного району оборони (БРО) Віта-Поштова — Юрівка

ДОТ № 205 побудований за індивідуальним проєктом і вважається найбільшою фортифікаційною спорудою всього КиУРу. Це так звана «мінна група» (або «міна» чи «вогнева група»), одна з чотирьох на території КиУР. ДОТ вбудовано в пагорб, він складається з чотирьох одноамбразурних і одного двохамбразурного каземата. Каземати сполучені між собою підземними галереями-потернами, протяжність яких становить близько 358 метрів. У підземних ходах обладнано приміщення для відпочинку особового складу (63 особи), склади для продовольства та боєприпасів, а також укриття для так званого змінного складу (50 осіб), тобто піхотного підрозділу для проведення контратак на поверхні біля самої оборонної споруди. ДОТ № 205 мав спеціальне протихімічне приміщення і тому належить до фортифікаційних споруд типу «Б». Його клас стійкості «М1». Тобто споруда могла витримати одне влучання 203-мм гаубиці у кожну зі своїх відкритих частин-казематів[1].

Ця фортифікаційна споруда брала участь у Німецько-радянській війні та організаційно входила до складу 6-го батальйонного району оборони (БРО) КиУРа, що прикривав відтинок Віта-Поштова — Юрівка. Під час першого генерального штурму КиУРу, який розпочав 29-й армійський корпус німців 4 серпня 1941 року, ДОТ лейтенанта Вєтрова мав бойовий контакт з ворогом починаючи з 5 серпня. Але на цьому відтинку німці завдавали допоміжного удару силами одного полку 44-ї піхотної дивізії та не наступали далі села Юрівка. Ворог не обстрілював цю «мінну групу» важкою артилерією, як це було на напрямку головного удару біля села Віта-Поштова, та не застосував проти неї штурмові групи саперів з вибухівкою. З іншого боку радянські війська відійшли за північну околицю села Юрівка, тому ДОТ № 205 опинився на нейтральній смузі. Завдяки цьому 12 серпня підрозділи 175-ї стрілецької дивізії відносно легко змогли вийти до «міни» та передати її гарнізону патрони та провіант. Таким чином підлеглі лейтенанта Вєтрова дисципліновано тримали свої позиції та не залишали свого ДОТа близько 7-8 діб, не маючи ніякого контролю та координації з боку свого командування[2].

Сьогодення ред.

ДОТ № 205 вцілілий, дуже популярний серед київських краєзнавців та екскурсоводів. На пагорбі ДОТа у 70-і роки був встановлений невеликий обеліск загиблим червоноармійцям.

Світлини ред.

Джерела ред.

Див. також ред.

Примітки ред.

  1. А. В. Кайнаран, А. Л. Крещанов, А. Г. Кузяк, М. В. Ющенко Киевский укрепленный район 1928—1941. — ПП Видавництво «Волинь», 2011. — 356 с. (Серія «История фортификации») ISBN 978-966-690-136-4
  2. А. В. Кайнаран, Д. C. Муравов, М. В. Ющенко Киевский укрепленный район. 1941 год. Хроника обороны. — ПП Видавництво «Волинь», 2017. — 456 с. (Серія «История фортификации») ISBN 978-966-690-210-1