Льодовик Скотта

Льодовик Скотта (англ. Scott Glacier) — головний льодовик, довжиною понад 190 км, що «протягує» льоди східно-антарктичного крижаного щита через гори Королеви Мод до льодового шельфу Росса. Льодовик Скотта — це один з кількох великих льодовиків, що «протікають» через Трансантарктичні гори, наряду з льодовиком Амундсена на заході та льодовиками Леверет та Реді на сході.

Льодовик Скотта англ. Scott Glacier
Льодовик Скотта знаходиться біля вершини над льодовим шельфом Росса
Льодовик Скотта
85°45′ пд. ш. 153°00′ зх. д.
Довжина	190 км
Ширина	до 20 км
Країна	Антарктида
Регіон	Земля Мері Берд, хр. Королеви Мод
Тип	гірський льодовик
Льодовик Скотта у Вікісховищі

Географія

Льодовик Скотта (праворуч)

Льодовик Скотта бере свій початок на Антарктичному плато в околицях стрімчака Д'Анджело Блуфф та гори Гове, і спускається між плато Нільсена та горами Ескарп Ватсона щоб «влитися» в шельфовий льодовик Росса на захід від гір Таплей.

Гори Таплей, Ескарп Ватсона, гора Блекберн та гори Ла-Горце визначають східний край льодовика Скотта, тоді як гори Каро-Гіллз, Гейз, Фолкнера і Раусон визначають західний його край.

Історія

Льодовик Скотта був відкритий в грудні 1929 року геологічною «Антарктичною експедицією Берда» за участі ученого Лауренса Гулда. Консультативним комітетом з питань антарктичних назв (US-ACAN) льодовик був названий на честь знаменитого дослідника Антарктики і підкорювача Південного полюса Роберта Фолкона Скотта, який ймовірно ніколи не бачив цього льодовика, а скоріше за все піднявся на Антарктичне плато через льодовик Бірдмора прямуючи до Південного полюса під час Британської антарктичної експедиції 1910—1913 р.

Див. також

• Роберт Фолкон Скотт
• Еекспедиція Терра Нова (1910—1913)
• Річард Евелін Берд

Посилання

• Corr, Jerry (1993). The Snotsicle Traverse. East Lansing, Michigan: Franddorson Publications. с. 215.
• U.S. Geological Survey Geographic Names Information System: Robert Scott Glacier